Архів дописів | ‘Статті’

Українська Друга світова (в кольорі)

Друга світова війна стала подією, що визначила майбутнє Європи та світу на багато десятиліть. Тож не дивно, що досі вона залишається улюбленою темою не лише літераторів та кіномитців, а й учасників запеклих історичних та політичних дискусій. Своє бачення цієї війни сформулювали практично всі її учасники. Окремі з них, намагаючись його захистити, погоджуються навіть на ухвалення суворих законів, які карали б тих, хто відважується на перегляд усталених поглядів.

Чи існує в наших науковців цілісне бачення війни та місця в ній українців і політиків, і чи потрібне воно нам? Відповідь спробую дати в цій статті. Спершу — коротко про те, як «різнобарвно» дивляться на проблему наші близькі й далекі сусіди. Читати повністю »

,

Коментарів немає


Пішов з життя Іван Кривуцький – видатний діяч ОУН на Закерзонні та активний учасник Норильського повстання

Іван Кривуцький

Із сумом повідомляємо, що в ніч із 12 на 13 травня пішов з життя Іван Кривуцький. Похорон відбувся 16 травня в с. Сокільники під Львовом.

Іван Кривуцький «Аркадій», це, без сумніву, яскрава особистість українського визвольного руху. Він – один із організаторів визвольної боротьби на Закерзонні, багатолітній в’язень сталінських таборів, учасник Норильського повстання та автор численних публікацій. 

Читати повністю »

, , , ,

Коментарів немає


Урок інформаційної війни

Те, що проти України, а особливо її спроб по-новому подивитися на власну історію ведеться завзята інформаційна війна давно не є новиною ні для кого.

Нібито існуючі документи проти Шухевича в Яд-Вашемі, “пропаганда нацизму” в елітній київській школі, лялька Гітлера як бестселер українського іграшкового ринку — все це теми однієї кампанії. Мета її — показати, що сучасна українська влада начебто спотворює історію, що виливається в нібито нацифікацію українського суспільства.

Останній приклад із “фальсифікацією” фотографій Голодомору в Севастополі чудово демонструє як запускаються механізми такої кампанії.
Читати повністю »

, ,

1 Коментар


ОУН: шляхом звитяги і служіння

Володимир В’ятрович„Завдячуючи їй, народилася незалежна Україна” - так кажуть багато істориків про Організацію Українських Націоналістів”. Утворена українськими патріотами 3 лютого 1929 року, ОУН поставила собі за мету відродити соборну незалежну державу на споконвічній території української нації. Від дня свого народження, для окупантів України Організація стала ворогом номер один. Її членів переслідували і всіляко намагалися знищити. Адже, крім того, що вони були цвітом української нації, вони були її духом - духом революційним, нескореним і справедливим.

„Здобудеш українську державу, або згинеш у боротьбі за неї!” - під таким гаслом, яке сьогодні багатьом може видатися надто жорстким, сотні тисяч українців, докладаючи інколи надлюдських зусиль, боролися за українську незалежність, боролися, гинули, але перемогли. 24 серпня 1991 року Україна таки здобула незалежність. Сьогодні ми говоримо про ОУН, про передумови її створення та роль в історії України з директором галузевого Державного архіву СБУ, кандидатом історичних наук Володимиром В’ЯТРОВИЧЕМ.

Читати повністю »

, , , , ,

Коментарів немає


Служби безпеки Укарїни відкривають архіви колишнього КДБ УРСР

Пропонуємо вашій увазі російськомовне інтерв’ю російської служби Радіо Свобода з директором Державного архіву СБУ Володимиром В’ятровичем щодо відкриття архівів колишнього КДБ УРСР.

Службы безопасности Украины открывает архивы бывшего КГБ УССР

Виталий Портников: Одной из важных сенсаций политической жизни на Украине в эту неделю, и, по-моему, не только на Украине, а, можно сказать, на всем постсоветском пространстве, стало решение руководства службы безопасности Украины открыть архивы бывшего Комитета государственной безопасности УССР. И как раз об этом и тех возможных последствиях, к которым ведет решение главной украинской спецслужбы, мы поговорим сегодня в киевском бюро Радио Свобода с нашим гостем – директором Государственной архива Службы безопасности Украины Владимиром Вятровичем.

Владимир, скажите, пожалуйста, это вопрос, который меня больше всего интересует, может быть, вам как раз очень легко открыть эти архивы, потому что вы знаете, что основная часть архивов в Москве.

Читати повністю »

, , , , , , , , ,

1 Коментар


Доступ до історії

Володимир В’ЯТРОВИЧ: Розсекречення архівів — це гарантія незворотності побудови незалежної демократичної України

Нещодавно виданий Указ Президента «Про розсекречення, оприлюднення та вивчення архівних документів, пов’язаних із українським визвольним рухом, політичними репресіями та голодоморами в Україні» зобов’язує всі органи державної влади розсекретити наявні в них архівні документи. Звичайно, робота в цій сфері ведеться вже досить давно, але прийняте рішення стало кардинальним у справі розсекречення архівів. Згаданий указ передбачає зняття будь-яких обмежень на всі, без винятку, архівні документи від 1917 до 1991 рр. Слід зазначити, що тільки в Галузевому державному архіві Служби безпеки України налічується майже 800 тис. томів матеріалів.

Зняття грифу «секретно» з архівних документів України викликало серед громадян досить суперечливі відгуки — починаючи з того, що це є досить запізнілим кроком влади, й закінчуючи повним несприйняттям такого рішення. Але, хоч як там було, більшість наших співвітчизників ставляться до розсекречення архівів як до об’єктивного процесу, який надає можливість українському суспільству мати більше інформації про своє історичне минуле. Про різноманітність розсекречених документів, їхню доступність для громадян та значення для України більш детально в інтерв’ю газеті «День» розповів радник в. о. голови СБУ, директор Галузевого державного архіву СБУ Володимир В’ЯТРОВИЧ.

— В. о. голови Служби безпеки України Валентин Наливайченко під час брифінгу, присвяченого президентському указу, наголосив на тому, що, починаючи з 23 січня 2009 року, Українська держава більше не зберігає документів з грифом «цілком таємно», тобто вони підлягають розсекреченню. Що це означає для нашої держави та суспільства? Чим нинішня ситуація кардинально відрізняється він попередньої, адже відомо, що СБУ й раніше займалася розсекреченням секретних документів?

— Це означає, що з дня виходу президентського указу в Україні починається широкомасштабна планова робота щодо знаття грифів «секретно» з усіх документів карально-репресивних органів радянського періоду. Ми виходимо на новий рівень реалізації нашої роботи, і важливо, що указ стосується не лише Служби безпеки України, а й інших органів державної влади — Міністерства внутрішніх справ, Служби зовнішньої розвідки, Державного департаменту з питань виконання покарань та інших. Я переконаний, що в архівах цих структур є дуже цікаві документі, які мають історичну цінність.

Реалізовуючи указ, ми приводимо у відповідність до українського законодавства практику архівної роботи: згідно із Законами «Про державну таємницю», «Про інформацію», ці документи не можуть вважатися таємними, тому що містять відомості про репресії, про порушення прав і свобод громадянина, про зловживання владою і т. д. В них немає інформації, яка б завдавала шкоди національним інтересам або безпеці України. Тим не менше, архівні матеріали й досі містили грифи «секретно» або «совершенно секретно», що створювало бюрократичні перешкоди їхньому вивченню та оприлюдненню.
Читати повністю »

, , , , , , ,

Коментарів немає


Бандера: старі та нові міфи

З тих пір, як на переломі 1935-1936 років Степан Бандера опинився на лаві підсудних у Варшаві, його ім’я перебуває в епіцентрі словесних баталій. Вже понад сімдесят років українці, поляки, росіяни, євреї, представники інших національностей дискутують про його місце і роль в історії. Безперечно, столітній ювілей Бандери надасть дискусіям нового дихання.

Ювілейні дати повертають до життя старі і призабуті радянські пропагандистські кліше (терорист, зрадник, колаборант), які подаються як «нове бачення» істориків. Схоже було в 2007 році зі століттям Романа Шухевича. У випадку з Бандерою, судячи з дотеперішніх публікацій, до цих штампів додаються ще й нові стереотипи - деструктивний політик та розкольник, авторитарний вождь, який не приймав демократичних цінностей, людина, не причетна  безпосередньо до масового визвольного руху середини ХХ століття. Попри відмінності між носіями стереотипів, є два суттєві об’єднуючі моменти. Перший принциповий момент: такі стереотипи  підводять до висновку, що Бандера в жодному випадку не може бути національним героєм. Другий момент методологічний, але не менш важливий: роблячи ті чи інші висновки про Бандеру, історики та публіцисти, які представляють обидві згадані тенденції, не вважають за необхідне покликатися на документальні джерела. В результаті до радянських аксіом, що не потребували доведення, на кшталт «Бандера - нацистський прислужник», додалися новітні: «Бандера не визнавав демократичних принципів, закладених ІІІ Збором ОУН» чи навіть «виступав проти створення УПА». Для остаточного спростування стереотипів потрібні серйозні, оперті на широку джерельну базу дослідження. Проте реальність зобов’язує ризикнути зробити це в межах невеликої публіцистичної статті.
Читати повністю »

,

Коментарів немає


Сила архівів
Володимир В'ятрович

Володимир В’ЯТРОВИЧ: Через відкриття історії обов’язково відбудеться моральне очищення українського народу

Відродити історичну пам’ять українського народу можуть, насамперед, історичні факти: архівні матеріали, документи. Від Радянського Союзу Україні дістався величезний спадок архівних документів, зокрема, карально-репресивних органів тоталітарного режиму. Ці матеріали сьогодні зберігаються в Галузевому державному архіві Служби безпеки України. Протягом тривалого часу Службою безпеки України ведеться кропітка робота з їхнього розсекречення: це робиться для того, щоб українські громадяни правильно оцінили своє минуле й побачили справжню правду неідеологізованої історії. Ведучи розмову з директором Галузевого державного архіву СБУ Володимиром В’ятровичем, я переконався, що насправді Служба безпеки України ще не має загальнодержавної підтримки в питанні розв’язання історичних проблем.

Як повідомляла раніше газета «День» (читайте № 177 (2857) за 3 жовтня 2008 року), в Києві при Галузевому державному архіві СБУ розпочав роботу Інформаційно-довідковий зал (відкритий електронний архів), що спростить доступ до використання документів, що є в архівах СБУ. Робота продовжилася — і наприкінці цього місяця такий самий зал буде відкрито в Харкові, крім цього, в далекоглядних планах є намір започаткувати роботу відкритих електронних архівів у Львові та Вінниці. Більш детально про роботу архіву СБУ, ставлення Росії до Голодомору та інше читайте в інтерв’ю з директором Галузевого державного архіву Служби безпеки України Володимиром В’ЯТРОВИЧЕМ.
Читати повністю »

,

Коментарів немає


Архівна правда

Володимир В’ятрович, директор Галузевого державного архіву СБУ, про відкриття документів карально-репресивних органів, політику голодоморного гетто та справу Івасюка

Очолювати Галузевий державний архів Служби безпеки України, де зосереджені матеріали історії України XX ст. (із 1917-го до 1991-го рр.), керівництво відомства із жовтня 2008 року доручило історикові-досліднику зі Львова Володимирові В’ятровичу. Він - кандидат історичних наук, автор понад 50 наукових та науково-популярних праць з історії українського визвольного руху. До цього призначення, упродовж року, В. В’ятрович був радником в. о. голови СБУ Валентина Наливайченка з науково-дослідницької роботи.

Відкриття білих плям XX ст.

- Скільки саме справ є в Галузевому архіві СБУ? І про які роки йде мова?

- Близько 360 тисяч справ, від 1917-го і до 1991 року - весь радянський період історії України. Це документи радянських карально-репресивних органів - ЧК, ГПУ, НКВС, МГБ та КДБ. Це специфічні матеріали, які не писали з метою споглядання, а задля знищення будь-якого інакомислення та всього антирадянського. Більшість матеріалів архіву - справи на конкретних діячів українського визвольного руху чи інших опозиційних рухів, які були за часів СРСР. Це документи про те, як діяла карально-репресивна система, - різноманітні інструкції, звіти та вказівки. Унікальність архіву в тому, що він показує функціонування страшної системи - основи тоталітарного режиму.
Читати повністю »

, , , , , , , ,

2 Коментарів


ЖЗЛ-гомеопатія

Костянтин РОДИК
“Україна Молода” Номер 206 за 01.11.2008

Біографічний сектор українського книжкового ринку розвивається останніми роками інтенсивно, але безладно. Лишається «оголеним» найбільш затребуваний читачем науково­популярний сеґмент біографістики. Масового пантеону біографій, що дорівнював би московській серії «Жизнь замечательных людей», у нас досі немає. Тому пошуки історії життя уподобаного історичного персонажа перетворюються для відвідувача книгарні на проблему. Спробуємо запитати: що почитати про Героя України Романа Шухевича?

Читати повністю »

, ,

Коментарів немає



SetPageWidth