Дописи з теґом ‘В’ятрович’

Доступ до історії

Володимир В’ЯТРОВИЧ: Розсекречення архівів — це гарантія незворотності побудови незалежної демократичної України

Нещодавно виданий Указ Президента «Про розсекречення, оприлюднення та вивчення архівних документів, пов’язаних із українським визвольним рухом, політичними репресіями та голодоморами в Україні» зобов’язує всі органи державної влади розсекретити наявні в них архівні документи. Звичайно, робота в цій сфері ведеться вже досить давно, але прийняте рішення стало кардинальним у справі розсекречення архівів. Згаданий указ передбачає зняття будь-яких обмежень на всі, без винятку, архівні документи від 1917 до 1991 рр. Слід зазначити, що тільки в Галузевому державному архіві Служби безпеки України налічується майже 800 тис. томів матеріалів.

Зняття грифу «секретно» з архівних документів України викликало серед громадян досить суперечливі відгуки — починаючи з того, що це є досить запізнілим кроком влади, й закінчуючи повним несприйняттям такого рішення. Але, хоч як там було, більшість наших співвітчизників ставляться до розсекречення архівів як до об’єктивного процесу, який надає можливість українському суспільству мати більше інформації про своє історичне минуле. Про різноманітність розсекречених документів, їхню доступність для громадян та значення для України більш детально в інтерв’ю газеті «День» розповів радник в. о. голови СБУ, директор Галузевого державного архіву СБУ Володимир В’ЯТРОВИЧ.

— В. о. голови Служби безпеки України Валентин Наливайченко під час брифінгу, присвяченого президентському указу, наголосив на тому, що, починаючи з 23 січня 2009 року, Українська держава більше не зберігає документів з грифом «цілком таємно», тобто вони підлягають розсекреченню. Що це означає для нашої держави та суспільства? Чим нинішня ситуація кардинально відрізняється він попередньої, адже відомо, що СБУ й раніше займалася розсекреченням секретних документів?

— Це означає, що з дня виходу президентського указу в Україні починається широкомасштабна планова робота щодо знаття грифів «секретно» з усіх документів карально-репресивних органів радянського періоду. Ми виходимо на новий рівень реалізації нашої роботи, і важливо, що указ стосується не лише Служби безпеки України, а й інших органів державної влади — Міністерства внутрішніх справ, Служби зовнішньої розвідки, Державного департаменту з питань виконання покарань та інших. Я переконаний, що в архівах цих структур є дуже цікаві документі, які мають історичну цінність.

Реалізовуючи указ, ми приводимо у відповідність до українського законодавства практику архівної роботи: згідно із Законами «Про державну таємницю», «Про інформацію», ці документи не можуть вважатися таємними, тому що містять відомості про репресії, про порушення прав і свобод громадянина, про зловживання владою і т. д. В них немає інформації, яка б завдавала шкоди національним інтересам або безпеці України. Тим не менше, архівні матеріали й досі містили грифи «секретно» або «совершенно секретно», що створювало бюрократичні перешкоди їхньому вивченню та оприлюдненню.
Читати повністю »

, , , , , , ,

Коментарів немає


СБУ знімає останні обмеження доступу до документів радянського періоду

23 січня Президент України Віктор Ющенко підписав Указ “Про розсекречення, оприлюднення та вивчення архівних документів, пов’язаних з українським визвольним рухом, політичними репересіями та голодоморами в Україні”, яким започатковано новий етап у відкритті раніше недоступної інформації. Указом передбачено скасування грифу секретності, накладеного радянськими структурами на документи, якщо вони не містять інформації, що є таємницею держави Україна.

У брифінгу, присвяченому цьому питанню, взяли участь в.о.Голови СБ України Валентин Наливайченко та директор Галузевого державного архіву СБУ Володимир В’ятрович.

«Від 23 січня цього року Україна більше не зберігає і не охороняє секретів карально-репресивної системи Радянського Союзу. Це означає, що СБУ як головний державний орган у сфері забезпечення охорони державної таємниці знімає радянський гриф таємності з усіх кримінальних справ, розпорядчих, статистичних, документів секретного діловодства та інших документів, пов’язаних з українським визвольним рухом, політичними репресіями та голодоморами в Україні з 1917 до 1991 рр.», - наголосив очільник СБУ.

Читати повністю »

, , , , ,

Коментарів немає


У СБУ вважають, що Бандера заслуговує звання Героя України

Лідер ОУН Степан Бандера заслуговує звання Героя України за видатний внесок в організацію національно-визвольної боротьби за свободу і державну незалежність України.

Як передає кореспондент УНІАН, таку думку висловив на зустрічі з журналістами багаторічний дослідник документального архіву Служби безпеки України, радник голови СБУ Володимир В`ЯТРОВИЧ, який узяв участь у відкритті інформаційно-довідкового залу в будинку УСБУ в Одеській області.

Будучи визнаним лідером національно-визвольного руху, вважає радник голови СБУ, «Бандера вніс не менший особистий внесок в історію України і становлення її як незалежної держави, ніж генерал Української повстанської армії Роман Шухевич, який уже удостоєний цього звання за заслуги перед Батьківщиною».
Читати повністю »

, , ,

Коментарів немає


Бандера: старі та нові міфи

З тих пір, як на переломі 1935-1936 років Степан Бандера опинився на лаві підсудних у Варшаві, його ім’я перебуває в епіцентрі словесних баталій. Вже понад сімдесят років українці, поляки, росіяни, євреї, представники інших національностей дискутують про його місце і роль в історії. Безперечно, столітній ювілей Бандери надасть дискусіям нового дихання.

Ювілейні дати повертають до життя старі і призабуті радянські пропагандистські кліше (терорист, зрадник, колаборант), які подаються як «нове бачення» істориків. Схоже було в 2007 році зі століттям Романа Шухевича. У випадку з Бандерою, судячи з дотеперішніх публікацій, до цих штампів додаються ще й нові стереотипи - деструктивний політик та розкольник, авторитарний вождь, який не приймав демократичних цінностей, людина, не причетна  безпосередньо до масового визвольного руху середини ХХ століття. Попри відмінності між носіями стереотипів, є два суттєві об’єднуючі моменти. Перший принциповий момент: такі стереотипи  підводять до висновку, що Бандера в жодному випадку не може бути національним героєм. Другий момент методологічний, але не менш важливий: роблячи ті чи інші висновки про Бандеру, історики та публіцисти, які представляють обидві згадані тенденції, не вважають за необхідне покликатися на документальні джерела. В результаті до радянських аксіом, що не потребували доведення, на кшталт «Бандера - нацистський прислужник», додалися новітні: «Бандера не визнавав демократичних принципів, закладених ІІІ Збором ОУН» чи навіть «виступав проти створення УПА». Для остаточного спростування стереотипів потрібні серйозні, оперті на широку джерельну базу дослідження. Проте реальність зобов’язує ризикнути зробити це в межах невеликої публіцистичної статті.
Читати повністю »

,

Коментарів немає


Сила архівів
Володимир В'ятрович

Володимир В’ЯТРОВИЧ: Через відкриття історії обов’язково відбудеться моральне очищення українського народу

Відродити історичну пам’ять українського народу можуть, насамперед, історичні факти: архівні матеріали, документи. Від Радянського Союзу Україні дістався величезний спадок архівних документів, зокрема, карально-репресивних органів тоталітарного режиму. Ці матеріали сьогодні зберігаються в Галузевому державному архіві Служби безпеки України. Протягом тривалого часу Службою безпеки України ведеться кропітка робота з їхнього розсекречення: це робиться для того, щоб українські громадяни правильно оцінили своє минуле й побачили справжню правду неідеологізованої історії. Ведучи розмову з директором Галузевого державного архіву СБУ Володимиром В’ятровичем, я переконався, що насправді Служба безпеки України ще не має загальнодержавної підтримки в питанні розв’язання історичних проблем.

Як повідомляла раніше газета «День» (читайте № 177 (2857) за 3 жовтня 2008 року), в Києві при Галузевому державному архіві СБУ розпочав роботу Інформаційно-довідковий зал (відкритий електронний архів), що спростить доступ до використання документів, що є в архівах СБУ. Робота продовжилася — і наприкінці цього місяця такий самий зал буде відкрито в Харкові, крім цього, в далекоглядних планах є намір започаткувати роботу відкритих електронних архівів у Львові та Вінниці. Більш детально про роботу архіву СБУ, ставлення Росії до Голодомору та інше читайте в інтерв’ю з директором Галузевого державного архіву Служби безпеки України Володимиром В’ЯТРОВИЧЕМ.
Читати повністю »

,

Коментарів немає


Виступ Володимира В’ятровича на урочистій академії до 100-ліття Степана Бандери

Виступ Володимира В’ятровича,
Директора Галузевого державного архіву Служби безпеки України,
Голови вченої ради Центру досліджень визвольного руху,
на урочистій академії до 100-ліття Степана Бандери

Київ, 22 грудня 2008 р., Національна опера

Володимир В'ятрович

З латинської мови «бандера» перекладається як прапор. Невідомо, як це слово потрапило в Україну і стало прізвищем, але хлопчик, який народився з цим ім’ям на початку 1909 року, став прапором українського визвольного руху ХХ століття. «Бандерівець» означало «свій» для тих, хто повставав за правду, і звучало як вирок із вуст катів. «Бандерівець» був продовженням «петлюрівця» та «мазепинця», тому цей термін не потребував роз’яснення ні для своїх, ні для чужих.

Трагедія народу без держави позначилася на долі Степана Бандери та всієї його родини. Австро-Угорщина, Росія, Польща, Німеччина, Радянський Союз — ці держави змінювали одна одну на нашій землі. Не змінювалося лише одне — їхнє ставлення до українців: вони заважали усім господарювати тут, а тому мали зникнути. Особливо заважали думаючі українці — священики, учителі, письменники, які відразу потрапляли під пильне око чергової влади. Степан Бандера, який виростав у священичій сім’ї, відчув це ще в дитячі роки, під час Першої світової. Ситуація не змінилася і з появою адміністрації польської держави.
Читати повністю »

, , ,

Коментарів немає


Архівна правда

Володимир В’ятрович, директор Галузевого державного архіву СБУ, про відкриття документів карально-репресивних органів, політику голодоморного гетто та справу Івасюка

Очолювати Галузевий державний архів Служби безпеки України, де зосереджені матеріали історії України XX ст. (із 1917-го до 1991-го рр.), керівництво відомства із жовтня 2008 року доручило історикові-досліднику зі Львова Володимирові В’ятровичу. Він - кандидат історичних наук, автор понад 50 наукових та науково-популярних праць з історії українського визвольного руху. До цього призначення, упродовж року, В. В’ятрович був радником в. о. голови СБУ Валентина Наливайченка з науково-дослідницької роботи.

Відкриття білих плям XX ст.

- Скільки саме справ є в Галузевому архіві СБУ? І про які роки йде мова?

- Близько 360 тисяч справ, від 1917-го і до 1991 року - весь радянський період історії України. Це документи радянських карально-репресивних органів - ЧК, ГПУ, НКВС, МГБ та КДБ. Це специфічні матеріали, які не писали з метою споглядання, а задля знищення будь-якого інакомислення та всього антирадянського. Більшість матеріалів архіву - справи на конкретних діячів українського визвольного руху чи інших опозиційних рухів, які були за часів СРСР. Це документи про те, як діяла карально-репресивна система, - різноманітні інструкції, звіти та вказівки. Унікальність архіву в тому, що він показує функціонування страшної системи - основи тоталітарного режиму.
Читати повністю »

, , , , , , , ,

2 Коментарів


Антинімецький фронт УПА 1943-1944

10 листопада в прес-центрі СБУ відбулися чергові громадські історичні слухання на тему “УПА і німці: співпраця чи протистояння”.

У вступному слові директор Галузевого державного архіву СБУ к.і.н. Володимир В’ятрович наголосив, що теза про «співпрацю УПА із німецькими окупантами» є центральним положенням кампанії проти визнання УПА, а питання стосунків українського визвольного руху та Німеччини залишаються найбільш заполітизованим:

“Як докази “колаборації” наводять факти, які не мають стосунку до УПА, а саме:

  • коротокотермінова співпраця ОУН і Абверу, яка вилилася в створення двох батальйонів “Нахтігаль” та “Роланд”, хоч ці формування були створенні в 1941 р., а УПА — в кінці 1942 р.;
  • формування СС в 1943 р. Дивізії “Галичина”, яка, хоч і складалася з українців, була структурою німецької армії і не мала нічого спільного з українським визвольним рухом;
  • “засудження” УПА Нюрнберзьким трибуналом”.

Володимир В’ятрович запропонував усім присутнім самостійно спростувати цей міф, погортавши представлене на слуханнях повне англомовне зібрання матеріалів Нюрнберзького процесу.

Інформаціні довідки:

Із головною доповіддю, опертою на аналіз німецьких, радянських та українських документів, виступив к.і.н. Іван Патриляк. Він зазначив, що період ситуативної співпраці між ОУН і Німеччиною завершився невдовзі після проголошення Акту 30 червня 1941 р. Незгода націоналістів відкликати проголошення незалежності призвела до масових арештів членів ОУН і їх переходу до антинімецької боротьби. У серпні-жовтні 1942 р. формуються перші великі бойові групи ОУН(Б), які стануть основою Української Повстанської Армії.

Читати повністю »

, , , , ,

Коментарів немає


Анонс: громадські слуханні “УПА і німці: співпраця чи протистояння”

10 листопада 2008
вул. Володимирська, 35

10 листопада ц.р. о 12.00  у Службі безпеки України відбудуться Громадські історичні слухання “УПА і німці: співпраця чи протистояння”.

Слухання відбудуться за участі директора Галузевого державного архіву СБУ Володимира В’ятровича та доцента Київського національного університету ім. Т.Шевченка Івана Патриляка.

На слуханнях вперше будуть представлені унікальні німецькі, радянські та українські документи з Архіву СБ України.

Прес-центр ЦДВР
за повідомлення прес-центру СБ України

, , , ,

Коментарів немає


«Маю надію, що ми відшукаємо місце поховання Романа Шухевича»

Вони йшли у смертний бій, щоб здобути незалежність України.Радник голови СБУ, кандидат історичних наук Володимир В’ятрович розповідає про відкриття нових сторінок історії Української Повстанської Армії

Перший штаб УПА було створено у лісах Волині якраз на Покрову, 14 жовтня 1942 року. Світ не знає подібної армії. Вона воювала на два фронти – проти гітлерівських загарбників і сталінського режиму. В умовах повної ізоляції,
без будь-якої міжнародної підтримки, УПА діяла аж до 1951 року. Про армію нескорених написано десятки книг, знято кілька документальних і художніх фільмів. Лише “Літопис УПА” нараховує 48 томів. Але тема ця ще далеко
не вичерпана. Чимало роблять для висвітлення правдивої історії УПА молоді історики з Центру досліджень визвольного руху. Донедавна цей науковий осередок очолював тридцятирічний кандидат історичних наук Володимир В’ятрович (на фото). Нещодавно він обійняв нову посаду - став радником голови СБУ. Отже, він має тепер ширший доступ до архівів цієї служби.

- Пане Володимире, якими новими знаннями про УПА збагатила вас робота в архівах СБУ?

- Галузевий державний архів СБУ разом з архівами обласних управлінь мають найбільшу збірку матеріалів про УПА. Це документи самих повстанців, ОУН, служби безпеки УПА. До 1991 року всі ці документи були засекреченими. Після здобуття незалежності архіви частково було відкрито. Але, щоб отримати на руки якийсь документ, треба було пройти доволі складну бюрократичну процедуру. Справжній злам стався минулого року.
Читати повністю »

, ,

Коментарів немає



SetPageWidth