УКРАЇНСЬКА ПОВСТАНСЬКА АРМІЯ. ІСТОРІЯ НЕСКОРЕНИХ

 

“ПІК України” 28 травня 2008
Наталя Дмитренко

СБУ активно взялася за реабілітацію «білих плям» української історії. Місію, яку фактично мав би виконувати Інститут національної пам’яті України.

Першою інформаційною кампанією СБУ, що викликала резонанс, стала виставка розсекречених архівів, що стосувалися періоду Голодомору в Україні 1932-33 рр.

Пересувну експозицію із фотографій, документів, свідчень (сторінки із щоденників письменних селян вражали тим, з якою наївною правдивістю там описувалися деталі штучно спровокованого голоду) експонували в Києві та регіонах. Представлені матеріали згодом були оцифровані і випущені на CD, частину яких, як відзвітувала СБУ, передали за кордон та в іноземні посольства.

Нинішні виставка – на ще одну неспокійну тему: Українську Повстанську Армію.

«За безкорисливість і відданість Україні»

«Українська Повстанська Армія: історія нескорених» (відразу виникає асоціація з фільмом Янчука «Нескорений» про Романа Шухевича) – таку назву має виставка, презентована вчора, 27 травня, у стінах СБУ на вул. Володимирській, 33, де колись розміщувалося відомство КДБ.

Серед запрошених були – Юрій Шухевич (син головнокомандуючого УПА Романа Шухевича), упівець Мирослав Симчич, письменниця Оксана Забужко, екс-голова СБУ 1991-94 рр. Євген Марчук з дружиною Ларисою Івашиною (головний редактор щоденної газети «День»), посол Литви в Україні Альгірдас Кумжа. 

Екс-голова СБУ Євген Марчук зі своїм колегою Валентином Наливайченком.

Всі вони проходжалися залом, розглядали фото, багато спілкувалися і роздавали інтерв’ю. Саундом до презентації стали пісні з альбому «Неопалима купина» (гурт «Рутенія»). Візуальний ряд – у кліпі «Не кажучи нікому» – доповнювали Олександр Положинський та Андрій Підлужний. Така неартикульована, але добре зрозуміла ідея: показати зв’язок поколінь, актуальність теми, незатхлість архівів.

Відчувалося, що організаторами цієї експозиції, представленої від імені СБУ, були не кабінетні чиновники чи сивочолі ідейні мужі. Один з організаторів виставки – Володимир В’ятрович, директор львівського Центру досліджень визвольного руху, який нині обіймає посаду радника в.о. глави СБУ.
На презентації молодому В’ятровичу було легко говорити про УПА: абревіатура не ставала кісткою у горлі, а слова про «героїв» і «переможців» не відгонили пафосом.
 

 

Володимир В’ятрович: основне в цій виставці – спростувати стереотипи.

Фотовиставка «УПА: історія нескорених» частково уже була презентована раніше: Центр досліджень визвольного руху представляв її до 100-ліття з дня народження Романа Шухевича. Тому відразу виникло питання: а чи не видає СБУ старе за нове?

Як наголосила керівник прес-центру СБУ Марина Остапенко, діюча виставка не є повторенням попередньої. «Це нова виставка, в якій використані елементи першої, підготовлені Центром досліджень визвольного руху. Переважно всі документи і фотографії – з наших архівів. А на плакатах зі значками «Служба безпеки України» опубліковано фотографії, які взагалі вперше побачили світ», – підкреслила речник.

Така активна робота СБУ в області розсекречення архівів (які мертвим вантажем лежали ось уже скільки років) і реабілітації «буржуазних націоналістів» – частина програми, дорученої чільнику СБУ Володимиру Наливайченку Президентом України Віктором Ющенком.

Зрештою, виставкою СБУ не обмежилася. Там же, у стінах екс-КДБ, Наливайченко нагородив «Почесною зіркою Служби безпеки України» Юрія Шухевича та медалями «За мужність і відвагу» Мирослава Симчича і Степана Семенюка. 

Наливайченко нагородив Юрія Шухевича «Почесною зіркою Служби безпеки України».

 

Ось витримка із офіційного докуиенту – «за особистий внесок у справу створення Української незалежної держави, активну роботу з донесення правди про український визвольний рух, виявлені при цьому високі моральні цінності, міцність духу, незламну волю, безкорисливість і відданість Україні».

Спростувати стереотипи

Експозиція складається із близько 20 плакатів у кілька метрів завдовжки, на яких видрукуваний короткий виклад певної історичної теми та ілюстративні матеріали до неї.

Починається вона з 1918 року іменем Євгена Коновальця, засновника Української військової організації (УВО), який активно виступав за створення українських збройних формувань.

Далі за логікою викладу йде хронологія діяльності Організації Українських Націоналістів (ОУН), згадка про Степана Бандеру і збройний опір українських націоналістів з початком радянсько-німецької війни. «У 1941 році – після відступу радянських органів – у Львові були зроблені ось ці фотографії. Понад 12 тисяч убитих – пам’ять, яку по собі залишила радянська влада, відступаючи із Західної України», – розповів у імпровізованій екскурсії Володимир В’ятрович.

Володимир В’ятрович каже, що основне в цій виставці – спростувати кілька стереотипів: як то, співпраця українських націоналістів із нацистами і відсутність підтримки визвольного руху серед населення. «Тут є докази антинацистської боротьби УПА. Так само і фотографії, і документи, представлені на виставці, показують, що українські націоналісти підтримувалися населенням».

Один із доказів національної, а не пронімецької політики оунівців є факт проголошення 30 червня 1941 року Української держави. Сталося це відразу, як німецькі війська ввійшли до Львова. Разом з ними у Львів вступив батальйон «Нахтіґаль» (разом із батальйоном «Роланд» вони відомі також як Дружини українських націоналістів). Сформовані за згодою і допомогою німецького керівництва ці формування мали стати основою для національної української армії.

Зрештою, так воно і сталося. Тільки перед цим обурені незалежницькими настроями українців німці ліквідували щойностворений український уряд, арештували Степана Бандеру і Ярослава Стецька, згодом почалися розстріли українських націоналістів. «Тут ми бачимо світлини кінця 1941 року. Ми їх розмістили для того, щоб показати боротьбу націоналістів проти німців і щоб було зрозуміло проти кого у 1941 році були спрямовані німецькі репресії», – пояснив моменти експозиції В’ятрович.
 

Посмертні фото Головнокомандуючого УПА Романа Шухевича.

У виставці є достатньо інтригуючих моментів, які привернуть увагу не тільки антагоністів упівців чи непосвячених у цю тему, а й тих, хто вже чимало чув про це і читав. Наприклад, стенд, присвячений Українській Головній Визвольній Раді (УГВР), так званий «підпільний парламент повстанської України».

УГВР очолював Кирило Осьмак, який був родом з Полтавщини – колишній член Центральної ради, репресований сталінським урядом, у 1941 році увійшов у бандерівське підпілля. Одним із його заступників був Іван Вовчук, родом із Дніпропетровщини, офіційно внесений меморіалом Яд Вашем до списку Праведників світу, тобто людина, яка рятувала євреїв в роки Голокосту.

Серед іншого, на виставці представлені блоки, присвячені маловідомим сторінкам: Український Червоний хрест (де, до речі, працював єврейський лікар Антін Кольман), формування старшинських (офіцерських) кадрів в УПА, нагороди УПА, щоденне життя, свята…

Закінчується виставка матеріалами про ліквідацію УПА на Західній Україні, репресії НКВД місцевого населення та концентраційні сталінські табори.

З понеділка, 2 червня, виставка «Українська Повстанська Армія: історія нескорених» демонструватиметься у Центрі культури і мистецтв СБ України на вул. Ірининській, 6. Планується, що потім вона поїде по Україні.

 

Елемент експозиції - нагороди УПА.

  

Операція «Вісла» - одна з акцій репресій українців.
 

 

Щоденне життя упівців.

Схеми криївок…

 

…і сховків.
 

 

Структура УГВР.

 

 

 

фото: Саша Єремєєв

історія нескорених

Допис був доданий в четвер, 29.05.2008 at 14:05 | Новини. Ви можете слідкувати за оновленням коментарів підписавшись на RSS 2.0 стрічку. Ви можете Залишити коментар або трекбек з вашого сайту.