Дописи з теґом ‘Патриляк’
Антинімецький фронт УПА 1943-1944
Додано в Новини - 10.11.2008
10 листопада в прес-центрі СБУ відбулися чергові громадські історичні слухання на тему “УПА і німці: співпраця чи протистояння”.
У вступному слові директор Галузевого державного архіву СБУ к.і.н. Володимир В’ятрович наголосив, що теза про «співпрацю УПА із німецькими окупантами» є центральним положенням кампанії проти визнання УПА, а питання стосунків українського визвольного руху та Німеччини залишаються найбільш заполітизованим:
“Як докази “колаборації” наводять факти, які не мають стосунку до УПА, а саме:
- коротокотермінова співпраця ОУН і Абверу, яка вилилася в створення двох батальйонів “Нахтігаль” та “Роланд”, хоч ці формування були створенні в 1941 р., а УПА — в кінці 1942 р.;
- формування СС в 1943 р. Дивізії “Галичина”, яка, хоч і складалася з українців, була структурою німецької армії і не мала нічого спільного з українським визвольним рухом;
- “засудження” УПА Нюрнберзьким трибуналом”.
Володимир В’ятрович запропонував усім присутнім самостійно спростувати цей міф, погортавши представлене на слуханнях повне англомовне зібрання матеріалів Нюрнберзького процесу.
Інформаціні довідки:
Із головною доповіддю, опертою на аналіз німецьких, радянських та українських документів, виступив к.і.н. Іван Патриляк. Він зазначив, що період ситуативної співпраці між ОУН і Німеччиною завершився невдовзі після проголошення Акту 30 червня 1941 р. Незгода націоналістів відкликати проголошення незалежності призвела до масових арештів членів ОУН і їх переходу до антинімецької боротьби. У серпні-жовтні 1942 р. формуються перші великі бойові групи ОУН(Б), які стануть основою Української Повстанської Армії.
Анонс: громадські слуханні “УПА і німці: співпраця чи протистояння”
Додано в Анонси - 06.11.2008
10 листопада 2008
вул. Володимирська, 35
10 листопада ц.р. о 12.00 у Службі безпеки України відбудуться Громадські історичні слухання “УПА і німці: співпраця чи протистояння”.
Слухання відбудуться за участі директора Галузевого державного архіву СБУ Володимира В’ятровича та доцента Київського національного університету ім. Т.Шевченка Івана Патриляка.
На слуханнях вперше будуть представлені унікальні німецькі, радянські та українські документи з Архіву СБ України.
Прес-центр ЦДВР
за повідомлення прес-центру СБ України
Представники УІНП та ГДА СБУ переймають досвід Польщі в політиці національної пам’яті
Додано в Новини - 15.05.2008
газета “Наше слово”
Київські історики, представники утвореного у травні 2006 р. Українського інституту національної пам’яті та начальник архіву Служби безпеки України 15-19 квітня 2008 р. приїхали до Польщі на студійний візит. Прибули: заступники директора УІНП д-р Олександр Іванків та проф. Владислав Верстюк, співпрацівник УІНП канд. іст. наук Іван Патриляк та начальник галузевого державного архіву СБУ Сергій Богунов. Поїздку ініціювала Олександра Гнатюк, І радник Посольства Польщі, керівник відділу науки і культури в Києві.
Володимир В’ятрович. Кінець “легенди” про “Nachtigall”
Додано в Новини - 19.03.2008
Нещодавно відбулись чергові Громадські історичні слухання в рамках спільного гуманітарного проекту Служби безпеки України та Українського інституту національної пам’яті. У заході взяли участь члени робочої групи істориків, створеної при СБУ для вивчення архівних документів, науковці, представники громадських організацій та журналісти.
Між роботою чесного історика (якщо він є таким) і методами заангажованого політика, або ж «бійця ідеологічного фронту», як висловлювались у радянські часи, все ж таки є кардинальна різниця. Перший завжди прагне встановити й дослідити достовірні факти історії й лише потім, у разі підтвердження такої достовірності, давати їхню інтерпретацію та аналіз. Натомість другому така дослідницька робота геть не потрібна, бо він вже має готову точку зору (спущену згори), а все інше його не цікавить.
Яскравий приклад цьому — полеміка, не стільки наукова, скільки суто політична — навколо уявних злочинів, скоєних нібито командувачем Української Повстанської армії Романом Шухевичем та керованим ним батальйоном «Нахтігаль». Радник в.о. голови СБУ, співробітник Інституту національної пам’яті, історик Володимир В’ятрович вже не один рік займається цією проблемою. Пропонуємо читачу «Дня» його міркування.
Коли у 2006 році автор цих рядків взявся за написання роботи «Ставлення ОУН до євреїв: формування позиції на тлі катастрофи», то не звернув особливої уваги на ситуацію довкола звинувачень проти «Нахтігалю». «Як свідчить спроба звинуватити бійців «Нахтігалю» у розстрілах польської та єврейської інтелігенції у Львові у 1941 році, — читаємо тут, — ці закиди мають яскраво виражений політичний характер і — як показали найновіші дослідження науковців — не відповідають дійсності». Оце й усе. Тоді цих слів разом з посиланням на ряд авторитетних істориків з України, Польщі та Німеччини видавалося достатньо, а будь-яка додаткова дискусія із цієї проблеми беззмістовною. Проте через рік після виходу книги тема звинувачень проти «Нахтігалю» знову зазвучала в Україні та світі на повний голос. Про них писала чи не вся світова російськомовна преса.
Громадські історичні слухання “Звинувачення проти “Нахтігалю” - історична правда чи політичні технології”
Додано в Новини - 08.02.2008
6 лютого в СБУ відбулись чергові Громадські історичні слухання на тему: “Звинувачення проти “Нахтігалю” – історична правда чи політичні технології”. Ці слухання є спільним проектом Служби безпеки України та Українського інституту національної пам’яті. У заході взяли участь члени робочої групи істориків, створеної при СБУ для вивчення архівних документів, представники громадських організацій та засобів масової інформації.
Перед учасниками слухань з доповіддю про створення, функціонування та складну долю українського військового підрозділу при німецькій армії виступив доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат історичних наук Іван Патриляк.
Про створення, функціонування та складну долю українського військового підрозділу “Нахтігаль”
Додано в Новини - 06.02.2008
Доповідь доцента Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидата історичних наук Івана Патриляка. Виголошено 6 лютого 2008 р. перед учасниками Громадських слухань “Звинувачення проти “Нахтігалю” – історична правда чи політичні технології”.
Історик розповів, що співпраця між УВО та Німеччиною розпочалася з 1923 року (за 10 років до приходу нацистів до влади), коли лідер УВО Євген Коновалець уклав угоду про взаємну допомогу із керівництвом німецької розвідки. Тільки зміна існуючого європейського порядку дозволяла сподіватися на появу шансу для здобуття незалежності Україною, а єдиною, відносно могутньою державою міжвоєнної Європи, яка виступала проти встановленого після Першої світової війни порядку була Німеччина. Чому Коновалець контактував із розвідкою? Як і будь-яка підпільно-революційна організація УВО, а потім ОУН не могла мати стосунків з урядовими колами.
Оунівсько-німецька співпраця 30-х рр. ХХ століття формалізувалася створенням у 1939 році за участю оунівців, українського загону із 120 (за іншими даними – 600) чоловік, який базувався в Словаччині й отримав кодову назву “Bergbauernhilfe” (”Допомога гірським селянам”). Формування цього невеличкого Легіону під командуванням полковника Р.Сушка, стало піком військової співпраці між тоді ще єдиною ОУН і вермахтом. Однак після укладення пакту Молотова–Ріббентропа, командування вермахту “дало задній хід” своїм українським ініціативам.
Читати повністю »
Анонс: Громадські історичні слухання про “Нахтігаль”
Додано в Анонси - 04.02.2008
“ЗВИНУВАЧЕННЯ ПРОТИ “НАХТІГАЛЮ” –
ІСТОРИЧНА ПРАВДА ЧИ ПОЛІТИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ”
6 лютого, середа
приміщення Прес-центру СБ України
(вул. Володимирська, 35)
Служба безпеки України у рамках спільного з Українським інститутом національної пам’яті гуманітарного проекту Громадські історичні слухання продовжує спільно з громадськістю вивчати раніше замовчувані сторінки історії з метою встановлення і утвердження правди про минуле українського народу.
У ході наступних слухань “Звинувачення проти “Нахтігалю” – історична правда чи політичні технології”, які відбудуться в середу 6 лютого цього року у приміщенні Прес-центру СБ України (вул. Володимирська, 35).
