Дописи з теґом ‘Коновалець’
ОУН: шляхом звитяги і служіння
Додано в Статті - 13.02.2009
„Завдячуючи їй, народилася незалежна Україна” - так кажуть багато істориків про Організацію Українських Націоналістів”. Утворена українськими патріотами 3 лютого 1929 року, ОУН поставила собі за мету відродити соборну незалежну державу на споконвічній території української нації. Від дня свого народження, для окупантів України Організація стала ворогом номер один. Її членів переслідували і всіляко намагалися знищити. Адже, крім того, що вони були цвітом української нації, вони були її духом - духом революційним, нескореним і справедливим.
„Здобудеш українську державу, або згинеш у боротьбі за неї!” - під таким гаслом, яке сьогодні багатьом може видатися надто жорстким, сотні тисяч українців, докладаючи інколи надлюдських зусиль, боролися за українську незалежність, боролися, гинули, але перемогли. 24 серпня 1991 року Україна таки здобула незалежність. Сьогодні ми говоримо про ОУН, про передумови її створення та роль в історії України з директором галузевого Державного архіву СБУ, кандидатом історичних наук Володимиром В’ЯТРОВИЧЕМ.
У Львові вшанували пам’ять Євгена Коновальця
Додано в Новини - 27.05.2008
23 травня, у Львівському національному університету ім. І.Франка пройшла урочиста академія, присвячена 70-м роковинам з дня загибелі засновника ОУН полковника Євгена Коновальця.
Участь в урочистій академії взяли міський голова Львова Андрій Садовий, історики, науковці, студенти, члени Львівського товариства політв’язнів та репресованих, представники громадськості Львова.
Як зазначив науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху Ігор Дерев’яний, сьогодні стають відомими нові факти про загибель полковника Коновальця, однак всю правду про те, як готувався замах на Євгена Коновальця, можна знайти лише в архівах, які сьогодні перебувають на території Росії. «Відомо, що операція з ліквідації Євгена Коновальця почалася ще у 1933 році, після того, коли до Організації українських націоналістів було введено агентуру Москви», – сказав Ігор Дерев’яний.
Символ визвольного руху Степан Бандера увійшов у десятку великих українців
Додано в Новини - 14.04.2008
А головний командир УПА Роман Шухевич - до трійки великих воєначальників
До списку ста Великих Українців ввійшли відомі діячі українського визвольного руху 20-50-х років ХХ століття. Це є важливими свідченням про незворотність змін ціннісних орієнтирів в українських громадян.
В першій десятці Степан Бандера - символ незламності боротьби за свободу та соборність, один із найбільш знаних у світі революціонерів ХХ століття. «Цей факт беззаперечно засвідчив загальнонаціональне визнання в українському суспільстві ролі визвольного руху, прапором якого був саме Степан Бандера. Головний Командир УПА Герой України Роман Шухевич удостоївся 12 позиції та замкнув трійку найпопулярніших воєначальників — поруч із Богданом Хмельницьким (перша десятка) та Іваном Мазепою (11 місце)» - відзначив Директор Центру досліджень визвольного руху Руслан ЗАБІЛИЙ.
Про створення, функціонування та складну долю українського військового підрозділу “Нахтігаль”
Додано в Новини - 06.02.2008
Доповідь доцента Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидата історичних наук Івана Патриляка. Виголошено 6 лютого 2008 р. перед учасниками Громадських слухань “Звинувачення проти “Нахтігалю” – історична правда чи політичні технології”.
Історик розповів, що співпраця між УВО та Німеччиною розпочалася з 1923 року (за 10 років до приходу нацистів до влади), коли лідер УВО Євген Коновалець уклав угоду про взаємну допомогу із керівництвом німецької розвідки. Тільки зміна існуючого європейського порядку дозволяла сподіватися на появу шансу для здобуття незалежності Україною, а єдиною, відносно могутньою державою міжвоєнної Європи, яка виступала проти встановленого після Першої світової війни порядку була Німеччина. Чому Коновалець контактував із розвідкою? Як і будь-яка підпільно-революційна організація УВО, а потім ОУН не могла мати стосунків з урядовими колами.
Оунівсько-німецька співпраця 30-х рр. ХХ століття формалізувалася створенням у 1939 році за участю оунівців, українського загону із 120 (за іншими даними – 600) чоловік, який базувався в Словаччині й отримав кодову назву “Bergbauernhilfe” (”Допомога гірським селянам”). Формування цього невеличкого Легіону під командуванням полковника Р.Сушка, стало піком військової співпраці між тоді ще єдиною ОУН і вермахтом. Однак після укладення пакту Молотова–Ріббентропа, командування вермахту “дало задній хід” своїм українським ініціативам.
Читати повністю »
