Дописи з теґом ‘СРСР’
Служби безпеки Укарїни відкривають архіви колишнього КДБ УРСР
Додано в Статті - 12.02.2009
Пропонуємо вашій увазі російськомовне інтерв’ю російської служби Радіо Свобода з директором Державного архіву СБУ Володимиром В’ятровичем щодо відкриття архівів колишнього КДБ УРСР.
Службы безопасности Украины открывает архивы бывшего КГБ УССР
Виталий Портников: Одной из важных сенсаций политической жизни на Украине в эту неделю, и, по-моему, не только на Украине, а, можно сказать, на всем постсоветском пространстве, стало решение руководства службы безопасности Украины открыть архивы бывшего Комитета государственной безопасности УССР. И как раз об этом и тех возможных последствиях, к которым ведет решение главной украинской спецслужбы, мы поговорим сегодня в киевском бюро Радио Свобода с нашим гостем – директором Государственной архива Службы безопасности Украины Владимиром Вятровичем.
Владимир, скажите, пожалуйста, это вопрос, который меня больше всего интересует, может быть, вам как раз очень легко открыть эти архивы, потому что вы знаете, что основная часть архивов в Москве.
Доступ до історії
Додано в Статті - 10.02.2009
Володимир В’ЯТРОВИЧ: Розсекречення архівів — це гарантія незворотності побудови незалежної демократичної України
Нещодавно виданий Указ Президента «Про розсекречення, оприлюднення та вивчення архівних документів, пов’язаних із українським визвольним рухом, політичними репресіями та голодоморами в Україні» зобов’язує всі органи державної влади розсекретити наявні в них архівні документи. Звичайно, робота в цій сфері ведеться вже досить давно, але прийняте рішення стало кардинальним у справі розсекречення архівів. Згаданий указ передбачає зняття будь-яких обмежень на всі, без винятку, архівні документи від 1917 до 1991 рр. Слід зазначити, що тільки в Галузевому державному архіві Служби безпеки України налічується майже 800 тис. томів матеріалів.
Зняття грифу «секретно» з архівних документів України викликало серед громадян досить суперечливі відгуки — починаючи з того, що це є досить запізнілим кроком влади, й закінчуючи повним несприйняттям такого рішення. Але, хоч як там було, більшість наших співвітчизників ставляться до розсекречення архівів як до об’єктивного процесу, який надає можливість українському суспільству мати більше інформації про своє історичне минуле. Про різноманітність розсекречених документів, їхню доступність для громадян та значення для України більш детально в інтерв’ю газеті «День» розповів радник в. о. голови СБУ, директор Галузевого державного архіву СБУ Володимир В’ЯТРОВИЧ.
— В. о. голови Служби безпеки України Валентин Наливайченко під час брифінгу, присвяченого президентському указу, наголосив на тому, що, починаючи з 23 січня 2009 року, Українська держава більше не зберігає документів з грифом «цілком таємно», тобто вони підлягають розсекреченню. Що це означає для нашої держави та суспільства? Чим нинішня ситуація кардинально відрізняється він попередньої, адже відомо, що СБУ й раніше займалася розсекреченням секретних документів?
— Це означає, що з дня виходу президентського указу в Україні починається широкомасштабна планова робота щодо знаття грифів «секретно» з усіх документів карально-репресивних органів радянського періоду. Ми виходимо на новий рівень реалізації нашої роботи, і важливо, що указ стосується не лише Служби безпеки України, а й інших органів державної влади — Міністерства внутрішніх справ, Служби зовнішньої розвідки, Державного департаменту з питань виконання покарань та інших. Я переконаний, що в архівах цих структур є дуже цікаві документі, які мають історичну цінність.
Реалізовуючи указ, ми приводимо у відповідність до українського законодавства практику архівної роботи: згідно із Законами «Про державну таємницю», «Про інформацію», ці документи не можуть вважатися таємними, тому що містять відомості про репресії, про порушення прав і свобод громадянина, про зловживання владою і т. д. В них немає інформації, яка б завдавала шкоди національним інтересам або безпеці України. Тим не менше, архівні матеріали й досі містили грифи «секретно» або «совершенно секретно», що створювало бюрократичні перешкоди їхньому вивченню та оприлюдненню.
Читати повністю »
30 січня 2009 року в Острозі відбулася Всеукраїнська наукова конференція “Український національний рух: історія та сучасність”.
Додано в Новини - 02.02.2009
Конференція присвячена 80-річчю від дня заснування Організації Українських Націоналістів та 100-річчю від дня народження Степана Бандери.
Організували конференцію “Національний університет “Острозька академія”, Центр досліджень визвольного руху, та Конгрес Українських Націоналістів.
З привітальним словом до учасників конференції виступили Олександр Корнійчук, перший заступник міського голови Острога, Микола Грищук, проректор Національного університету “Острозька Академія”, Володимир Трохимович , завідувач кафедри історії “Острозької Академії”, та ін. Почесним гостем конференції був внук С. Бандери, журналіст С. Бандера.
Читати повністю »
СБУ допитує колишніх спіробітників КДБ
Додано в Новини - 27.01.2009
Служба безпеки України допитує колишніх співробітників Комітету державної безпеки СРСР щодо обставин знищення головнокомандуючого Української повстанської армії у 1942–1950 роках Романа Шухевича.
Як передає кореспондент УНІАН, про це повідомив т.в.о. голови СБУ Валентин НАЛИВАЙЧЕНКО сьогодні на брифінгу в Києві, відповідаючи на запитання журналістів.
«Вони допитуються з метою з’ясування обставин, в яких під час проведення військової операції 5 березня 1950 року у Львівській області загинув Р.Шухевич, і обставин таємного поховання його тіла», - сказав він.
При цьому В.НАЛИВАЙЧЕНКО зауважив, що колишні співробітники КДБ допитуються як свідки в рамках кримінальної справи, яку було порушено наприкінці осені 2008 року щодо знищення документів, які стосуються долі Р.Шухевича.
За повідомленням maidan.org.ua
Архівна правда
Додано в Статті - 10.12.2008
Володимир В’ятрович, директор Галузевого державного архіву СБУ, про відкриття документів карально-репресивних органів, політику голодоморного гетто та справу Івасюка
Очолювати Галузевий державний архів Служби безпеки України, де зосереджені матеріали історії України XX ст. (із 1917-го до 1991-го рр.), керівництво відомства із жовтня 2008 року доручило історикові-досліднику зі Львова Володимирові В’ятровичу. Він - кандидат історичних наук, автор понад 50 наукових та науково-популярних праць з історії українського визвольного руху. До цього призначення, упродовж року, В. В’ятрович був радником в. о. голови СБУ Валентина Наливайченка з науково-дослідницької роботи.
Відкриття білих плям XX ст.
- Скільки саме справ є в Галузевому архіві СБУ? І про які роки йде мова?
- Близько 360 тисяч справ, від 1917-го і до 1991 року - весь радянський період історії України. Це документи радянських карально-репресивних органів - ЧК, ГПУ, НКВС, МГБ та КДБ. Це специфічні матеріали, які не писали з метою споглядання, а задля знищення будь-якого інакомислення та всього антирадянського. Більшість матеріалів архіву - справи на конкретних діячів українського визвольного руху чи інших опозиційних рухів, які були за часів СРСР. Це документи про те, як діяла карально-репресивна система, - різноманітні інструкції, звіти та вказівки. Унікальність архіву в тому, що він показує функціонування страшної системи - основи тоталітарного режиму.
Читати повністю »
Громадські історичні слухання “Звинувачення проти “Нахтігалю” - історична правда чи політичні технології”
Додано в Новини - 08.02.2008
6 лютого в СБУ відбулись чергові Громадські історичні слухання на тему: “Звинувачення проти “Нахтігалю” – історична правда чи політичні технології”. Ці слухання є спільним проектом Служби безпеки України та Українського інституту національної пам’яті. У заході взяли участь члени робочої групи істориків, створеної при СБУ для вивчення архівних документів, представники громадських організацій та засобів масової інформації.
Перед учасниками слухань з доповіддю про створення, функціонування та складну долю українського військового підрозділу при німецькій армії виступив доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат історичних наук Іван Патриляк.
Про створення, функціонування та складну долю українського військового підрозділу “Нахтігаль”
Додано в Новини - 06.02.2008
Доповідь доцента Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидата історичних наук Івана Патриляка. Виголошено 6 лютого 2008 р. перед учасниками Громадських слухань “Звинувачення проти “Нахтігалю” – історична правда чи політичні технології”.
Історик розповів, що співпраця між УВО та Німеччиною розпочалася з 1923 року (за 10 років до приходу нацистів до влади), коли лідер УВО Євген Коновалець уклав угоду про взаємну допомогу із керівництвом німецької розвідки. Тільки зміна існуючого європейського порядку дозволяла сподіватися на появу шансу для здобуття незалежності Україною, а єдиною, відносно могутньою державою міжвоєнної Європи, яка виступала проти встановленого після Першої світової війни порядку була Німеччина. Чому Коновалець контактував із розвідкою? Як і будь-яка підпільно-революційна організація УВО, а потім ОУН не могла мати стосунків з урядовими колами.
Оунівсько-німецька співпраця 30-х рр. ХХ століття формалізувалася створенням у 1939 році за участю оунівців, українського загону із 120 (за іншими даними – 600) чоловік, який базувався в Словаччині й отримав кодову назву “Bergbauernhilfe” (”Допомога гірським селянам”). Формування цього невеличкого Легіону під командуванням полковника Р.Сушка, стало піком військової співпраці між тоді ще єдиною ОУН і вермахтом. Однак після укладення пакту Молотова–Ріббентропа, командування вермахту “дало задній хід” своїм українським ініціативам.
Читати повністю »
УПА. Слід в історії
Додано в Новини - 23.01.2008
Доповідь на перших Громадських історичних слуханнях на тему: «Українська повстанська армія. Слід в історії»:
1921 рік – створення Української Повстанської Армії під командуванням Ю. Тютюнника. Юрій Тютюнник зі своїми вояками робить відчайдушну спробу взяти реванш у боротьбі з окупантом, що захопив Україну. Його загони, які дістали назву Українська Повстанська Армія, прорвалися глибоко в радянський тил, намагаючись підняти повстання і таким чином відновити українську державність. Однак рейд виявився невдалим, – багато з його учасників загинули, інші потрапили в полон і були розстріляні. Так уперше в українській історії прозвучала назва УПА.
Відтоді абревіатура УПА залишається в епіцентрі баталій. Спочатку – справжніх, воєнних, коли в боротьбі за Україну зійшлися українці, росіяни, німці, поляки. Тепер – баталій словесних з майже таким самим національним складом учасників та майже такою самою метою, хіба що тепер мова йде не про територіальне, а про інформаційне панування
Читати повністю »
