У суботу 13 вересня в рамках Форуму видавців Центр досліджень визвольного руху презентував свої нові видання.
Голова Вченої Ради Центру Володимир В’ЯТРОВИЧ представив доповнене друге видання першої ілюстрованої науково-популярної історії українського визвольного руху «Українська Повстанська Армія. Історія нескорених» – лауреата конкурсу «Найкраща книга Форуму видавців 2008»:
Перемога “Історії нескорених” на конкурсі Форуму це не лише заслуга авторів цього видання. Ця перемога також є вагомим визнанням для тих, про кого написана наша книга. «Історія нескорених» була видана для того, щоб зменшити незнання суспільства про УПА і таким чином позбавити політиків можливості спекулювати на цій темі. Вже за кілька місяців минулого року нами було продано 3 000 примірників – досить великий, як для України, наклад. Зважаючи на те, що є ще багато бажаючих купити цю книгу, ми зробили новий наклад, виправивши та оновивши її. Ми уточнили написи під світлинами, а також подали нові фотографії та повніший текстовий матеріал.
Директор Центру Руслан ЗАБІЛИЙ розповів присутнім про унікальний підручник із тактики партизанської боротьби для командирів УПА – збірник праць підполковника УПА Степана ФРАСУЛЯКА «Ремесло повстанця»:
До підготовки цієї книги мене наштовхнули польові пошуки джерел до історії УПА. Протягом п’яти років я намагався виявити документи про Степана ФРАСУЛЯКА. Значну частину матеріалів вдалося віднайти в Галузевому Архіві СБУ. З певністю можна сказати, що «Хмель» був першим історіографом УПА. Згідно з матеріалами радянської розвідки керівництво українського визвольного руху доручило Степанові ФРАСУЛЯКОВІ написання історії УПА, однак не відомо чи встиг «Хмель» виконати цю працю. Нам вдалося з’ясувати, що ФРАСУЛЯК написав теоретичну працю «Політвихвоник – різьбяр душі повстанця», але ми ще не знайшли її тексту. Натомість той доробок ФРАСУЛЯКА, який дійшов до нас, був повністю опублікований в цьому виданні. Надруковано спогади автора про становлення Української Держави на Долинщині після Акту відновлення української державності. Документ дозволяє зрозуміти історику, як відбувався цей процес на периферії. Опубліковано історію Тактичного Відтинку «Магура» (в 1943-1947 роках). ФРАСУЛЯК описав історію багатьох відділів, про які не збереглося жодного документа. До збірника увійшла найвідоміша праця «Хмеля» – «Українська партизанка». За матеріалами трьох архівів ми вивіряли зміст попередніх видань цієї праці, оскільки перше видання вийшло в 1959 році із дотриманням вимог конспірації. Нами було значно розширено текст біографії автора, а також уточнено псевдоніми командирів та інші дані. Коли ми читаємо «Українську партизанку», то розуміємо, що УПА не була якимось збіговиськом озброєних людей. Це була дисциплінована армія, в якій воювали повстанці, котрі свідомо обрали свій шлях.
Про особливості спогадів Ігоря-Володимира ПОРЕНДОВСЬКОГО «На трасі Тайшет-Лєна (Озьорлаґ у роках хрущовської відлиги 1955-1959)» учасники заходу дізналися від наукового співробітника ЦДВР Ігоря ДЕРЕВ’ЯНОГО:
В цій книжці автор простежує лібералізацію таборового режиму від смерті Сталіна до 1959 року, тобто майже до закриття ГУЛАГу, яке відбулося в 1960 році. Найбільш цікавими в цій книзі є описи стосунків між політичними в’язнями та кримінальними або як ще їх називали «блатними». Автор показує як новий режим змінив статус обох груп. Ці спогади унікальні тим, що на сьогодні дуже мало спогадів опубліковано про останні 5 років існування ГУЛАГу. Крім цього ПОРЕНДОВСЬКИЙ описує свої зустрічі із відомими діячами українського визвольного руху: генералом Армії УНР Олександром ГРЕКОВИМ, організатором Кенгірського повстання Михайлом СОРОКОЮ, діячем ОУН та адвокатом Володимиром ГОРБОВИМ. Книга містить близько 20-ти світлин, які були передані автором до архіву ЦДВР – більшість з них публікується вперше. Книга написана живою мовою, тому гадаю вона буде цікавою для широкого кола читачів.
В презентації взяв участь Почесний Голова ЦДВР, професор Університету в Сорбонні Володимир КОСИК. В своєму виступі він наголосив на важливості відновлення суспільної історичної пам’яті:
Історія це є пам’ять народу, а народ без пам’яті не має майбутнього. Тому сьогодні вороги української незалежності маніпулюють нашою історією. Це є база, з якої зараз треба виходити. Пам’ять нашого народу треба відтворювати і з огляду на це, діяльність Центру є особливо важливою сьогодні.
На захід завітав також учасник дисидентського руху 60-80-их років, історик Іван ГЕЛЬ. Він зазначив:
Історію українського визвольного руху ХХ століття не варто обмежувати 20-50-ми роками, оскільки його прямим продовженням став дисидентський рух, який в значній мірі базувався на ідеях націоналізму. Думаю, що з часом всі ці процеси будуть досліджені і ваш Центр перетвориться у великий науково-дослідний інститут, який вивчатиме історію визвольної боротьби українського народу від початку ХХ століття до відновлення нашої державності.
В презентації також брав участь Павло ХОБЗЕЙ — начальник Управління освіти і науки Львівської ОДА. Він наголосив на важливості переходу від емоційного до наукового висвітлення історії УПА. Пан ХОБЗЕЙ розповів про роботу Управління спрямовану на популяризацію історії українського визвольного руху серед учнівської молоді. Особливу увагу він приділив результатам поширення в школах набору плакатів про УПА, який був розроблений Центром. Свій виступ пан ХОБЗЕЙ завершив побажаннями щодо подальшої співпраці Управління та Центру.
