Упродовж двох днів – 4 та 5 червня – у Львові проходили засідання ХІІІ Міжнародного наукового семінару “Польща – Україна. Важкі питання. Українсько-польські стосунки в 1939-1947 рр.” Цей захід організувала ціла низка наукових інституцій України та Польщі: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Український інститут національної пам’яті, Центр досліджень визвольного руху, Львівський національний університет ім. І.Франка та Торунський університет ім. Миколая Коперніка при участі Світового союзу воїнів Армії Крайової. У його роботі взяли понад сорок українських і польських істориків, а також представники громадських організацій обох країн.
Керівники української та польської делегацій: проф. Леонід Зашкільняк та проф. Вальдемар Резмер
На ХІІІ-му семінарі було розглянуто чотири основних блоки питань:
- Українсько-польські стосунки в 1939-1947 рр. у суспільній свідомості сучасних українців і поляків (доц. Вікторія Середа, д-р Люцина Кулінська);
- Архівна база для досліджень українсько-польських конфліктів у 1939-1947 рр. (к. і. н. Сергій Кокін, д-р Ґжеґож Мотика);
- Хронологія українсько-польських стосунків 1939-1947 рр. (к. і. н. Андрій Боляновський, проф. Міхал Клімєцкі);
- Бібліографія проблематики українсько-польських стосунків 1939-1947 рр. (Роман Грицьків, д-р Антоніна Козирска).
В результаті обговорення цих питань були підписані підсумкові протоколи. Слід відзначити, що на відміну від попереднього досвіду зіставлення в протоколах узгоджень та розбіжностей у поглядах українських і польських істориків, цього разу в протоколах були практично лише узгодження.
Хоча це не означає, що під час обговорення не було суперечок. Вже традиційним «каменем спотикання» у діалозі істориків обох країн стали події українсько-польського конфлікту на Волині в 1943 р. Загалом суперечки точились довкола термінологічних визначень: «народовбивство», етнічні чистки, «креси», колабораціонізм і т. п. Але поруч із тим налаштованість обох сторін до пошуку компромісу простежується в примирливому стилі протоколів, які були схвалені всіма учасниками семінару.
Однією із спроб знайти спільну мову щодо спірних питань спільної історії можна вважати ініціативу проф. Міхала Клімецького про створення робочої групи, яка повинна підготувати концепцію опрацювання спільної хронології українсько-польських стосунків 1939-1947 рр. До її складу увійшли к. і. н. А. Боляновський, проф. І. Іллюшин, проф. М. Литвин, проф. М. Клімецкі, д-р Ґ. Мотика та д-р З. Пальскі.
Виступає проф. Міхал Клімєцкі
Голова польської делегації проф. Вальдемар Резмер сказав, що цей семінар порівняно із попередніми це «два кроки вперед та один крок назад». На його думку слабкою стороною семінару стало повернення до термінологічних питань, які за словами п. Резмера, вже були неодноразово продискутовані на попередніх семінарах. Загалом він висловив занепокоєння щодо ідеологізації та політизації дискусій в рамках цього наукового семінару. Однак п. Резмер ствердив, що вже сам факт, що семінар відбувся, це є позитив для покращення стану дослідження українсько-польських стосунків 1939-1947 рр. Найважливішим досягненням семінару, на його думку, є створення робочої групи, яка готуватиме концепцію спільної хронології.
Як сказав Директор ЦДВР Руслан Забілий: «Цей семінар показав, що гострі питання залишаються. Кожна зі сторін намагається їх оминути, але все одно ці питання виникають в обговоренні, а це означає, що попередні семінари не розв’язали ключові проблеми відносно кількості жертв конфлікту, обставин, що стали каталізатором цього конфлікту та ролі всіх учасників конфлікту. Це дійсно «важкі питання», до яких необхідно повертатися. Ці дискусії повинні бути стимулом для подальшої праці дослідників з України та Польщі. Бажання обох сторін до діалогу зобов’язує їх рахуватися із поглядами своїх сусідів, а це є запорукою піднесення наукового рівня досліджень українсько-польських взаємин у ХХ столітті.»
Докладніше про наукові семінари “Україна – Польща. Важкі питання”
Прес-центр ЦДВР,
сdvr_lviv@yahoo.com
тел./факс: +38(032) 2994515
+38-063-6286839
