Через два тижні після підписання Указу Президента України Віктора Ющенка про надання музею-меморіалу “Тюрма на Лонцького” статусу національного у Львові 27 жовтня відбувся круглий стіл “Перспективи розвитку Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів “Тюрма на Лонцького” за участі істориків, музейних працівників, політв’язнів, громадських діячів.
Організатори запланували обговорити і глобальні аспекти діяльності музею-меморіалу (”Державна політика у сфері національної пам’яті”, “Тюрма на Лонцького” як інструмент політики національної пам’яті”), і конкретні прикладні завдання (”Роль музейництва у збереженні національної пам’яті”).
Голова Асоціації музеїв і галерей Зеновій Мазурик закцентував на важливості зв’язку музею і суспільства: “Музей завжди є виявом суспільства, реакцією на суспільні потреби. Це важливий культурний ресурс для формування національної ідентичності. Тому пріоритетними є саме культурні функції музею, а не політичні чи юридичні”. Наскільки вдало виконуватиме музей свої численні функції, залежить зокрема від наукових засад, на основі яких формуватимуть експозицію. Йдеться, за словами пана Мазурика, про те, буде така установа статичною чи динамічною, чи даватиме змогу відвідувачам долучатися до інтерпретації, чи використовуватиме сучасні комунікаційні методи: “У такому музеї завжди має щось відбуватися. Музей-меморіал має викликати у відвідувачів не відчуття, що “було круто”, чи що одні кати, зрадники, а інші - жертви, а відчуття відповідальності за розвиток суспільства на основі пізнання минулого. Через трагедії родин потрібно показати, що нас це болить, і ми хочемо цей біль висловити. І що Львів з цим болем ідентифікується. Цей музей - ще одна можливість розширити число львів’ян - активних, небайдужих, яких так мало нині в нашому місті”.
На думку директора Національного музею-меморіалу Руслана Забілого, ця установа, як інструмент збереження національної пам’яті, має не тільки увіковічувати героїзм і трагізм українців, а й виконувати просвітницьку функцію, використовуючи інноваційні технології подання матеріалу та відповідну експозиційну тематику. Тому вагомими є, переконаний пан Забілий, обидві складові установи - і меморіальна (адже це не споруджена спеціально нова будівля, а автентичне приміщення, пов’язані з пам’яттю людей, які там перебували), і музейна.
Окрім означення музею-меморіалу “Тюрми на Лонцького” як одного з важливих місць пам’яті, тобто місця, де “важливі історичні події можна побачити, відчути”, окреслюють також важливість науково-дослідницьку складову цієї інституції. “Кожен документ треба науково опрацювати, адже це буде доказом для висвітлення історичних подій, які згодом можуть замовчувати чи перекручувати”, - наголосила політв’язень Ірина Калинець.
Декан історичного факультету Франкового університету Роман Шуст вважає, що потрібно створювати спеціальні пошукові групи й збирати матеріали не тільки про жертв, а й про злочинців.
Нагадаємо, що через позицію міського голови Львова Андрія Садового навколо музею “Тюрма на Лонцького” виникла конфліктна ситуація, перебіг якої “Ратуша” докладно висвітлювала. Указ Президента розставив необхідні крапки, і тепер Національний музей-меморіал чекає на фінансування з Державного бюджету. Натомість місто витрачає кошти, виділені на ЛКП “Тюрма на Лонцького” (зареєстроване за адресою: площа Ринок, 1), що його очолює Тарас Чолій. Цю колізію ще потрібно буде розв’язати. Депутат Львівської міської ради Наталя Усач під час круглого столу висловила думку, що ЛКП потрібно ліквідувати, а виділені кошти скерувати Національному музею-меморіалу: “Ми заблокували надання коштів для ЛКП “Тюрма на Лонцького”. Однак 150 тисяч гривень із виділених 300 тисяч міський голова Андрій Садовий провів через виконком”.
Наталя ДУДКО
