Про загальноєвропейське значення Української Повстанської Армії говорили науковці чотирьох країн

міжнародна наукова конференція

УПА в післявоєнному розвитку Карпатського регіону. Бандерівці: факти, міфи і легенди

9-10 червня 2008
Стара Лєсна, Центр «Академія», Словаччина

Під час конференції учасники обговорювали діяльність УПА як своєрідного феномену в історії Центрально-Східної Європи, її вплив на ситуацію в сусідніх з Україною Польщі та Чехословаччині. Велику частину програми зайняло обговорення пропагандистських та інформаційних кампаній українського підпілля, зокрема закордонних рейдів УПА. Розглядалися військові та інформаційні контрзаходи радянської, польської та чехословацької влади в протистоянні українському визвольному рухові. У конференції взяло участь 28 науковців із Словаччини, України, Польщі та Чехії.

Довідково:
Перелік доповідей та список учасників конференції

Як зазначив один із учасників конференції к.і.н., співробітник Українського інституту національної пам’яті, Володимир В’ЯТРОВИЧ (автор монографії «Рейди УПА теренами Чехословаччини» (Літопис УПА, 2001) та кандидатської дисертації „Закордонні рейди УПА в контексті реалізації антитоталітарної національно-демократичної революції народів Центрально-Східної Європи”(2004 р.):

«Високий рівень наукової дискусії однозначно сприяв глибиннішому розумінню ролі та місця УПА в українській та світовій історії, і якісно вирізнявся від гострополітичної та емоційної полеміки, що зараз заполонила український інформаційний простір».

Організатори:
Інститут суспільних наук Словацької академії наук (Кошіце, Словаччина)
Факультет гуманітарних наук Університет Матея Бели в Банській Бистриці (Словаччина)
Інститут історії НАН України
Центр досліджень визвольного руху (Львів)
Державний архів Закарпатської області
Інститут політології Університету в Зеленій Гурі (Польща)


Закордонні рейди УПА — військово-пропагандистські акціяї, що мали за мету створити спільний антирадянський фронт народів Центральної-Східної Європи. Проводилися на території Польщі, Чехословаччини та Румунії протягом 1945-1949 років. В 1947 році рейдуючим групам вдалося прорватися до американської зони окупації Німеччини. Рейди розірвали інформаційну блокаду довкола українського визвольного руху, влаштовану радянським режимом: інформація про УПА потрапила на перші шпальти провідних світових газет. Таким чином, вперше було привідкрито сумнозвісну «залізну завісу».

Прес-центр ЦДВР,
сdvr_lviv@yahoo.com
тел./факс: +38(032) 2994515
+38-063-6286869

AUTORI PRISPEVKOV

  • Ukrajina:
  1. Stepan Vidnanskyj (Institut historie Ukrajiny Narodnej akademie vied, Kyiv)
    Ukrajinske narodno-oslobodzovacie hnutie v kontexte mocenskeho superenia v povojnovom obdobi
  2. Rejent Olexander (Institut historie Ukrajiny Narodnej akademie vied, Kyiv)
    Ideologicke aspekty povojnoveho boja ukrajinskych „samostijnykiv“
  3. Arzevitin Stanislav (Najvyssia rada Ukrajiny, Kyiv)
    OUN – UPA v dokumentoch specialnych sluzieb
  4. Olexander Lysenko (Institut historie Ukrajiny Narodnej akademie vied, Kyiv)
    Represivna prax sovietskych specialnych sluzieb vo vztahu k OUN a UPA na uzemi Zapadnej Ukrajiny
  5. Olexander Rublov (Institut historie Ukrajiny Narodnej akademie vied, Kyiv)
    Ukrajinske narodne hnutie a katolicka cirkev na Zakarpatsku v povojnovom obdobi (1945 – 1949)
  6. Natalia Lazar (Cernivecka narodna univerzita J. Fedkovyca, Cernivci)
    UPA: rekonstrukcia narodnej pamati alebo nastolenie historickej spravodlivosti? (Hodnotenie cinnosti UPA sucasnymi ukrajinskymi politikmi a historikmi)
  7. Mychajlo Delegan (Statny archiv Zakarpatskej oblasti, Uzhorod)
    Dokumenty Statneho archivu Zakarpatskej oblasti v Uzhorode k problematike UPA
  8. Volodymyr Vjatrovyc (Ukrajinsky institut narodnej pamati, Kyiv)
    Zahranicne rejdy UPA v povojnovej strategii oslobodzovacieho hnutia
  • Polsko:
  1. Andrzej Olejko (Instytut Historii Uniwersytetu Rzeszowskiego, Rzeszow)
    Polske letectvo v akciach proti UPA v rokoch 1946 – 1947 – dokumenty a spomienky
  2. Jan Pisulinski (Instytut Historii Uniwersytet Rzeszowski, Rzeszow)
    OUN i UPA vo vztahu k presidleniu ukrajinskeho obyvatelstva z Polska do USSR 1944 – 1946
  3. Jeremiasz Slipiec (Akademia Obrany Narodowej, Warszawa)
    Vysidlenie (presidlenie) narodnostnej mensiny, ako globalna forma likvidacie partizanskeho hnutia. Uvahy na priklade cinnosti polskej armady proti UPA
  4. Bohdan Halczak (Instytut politogie Uniwersytetu Zielonogorskiego, Zielona Gora)
    Lemkovia vo vztahu k UPA
  • Ceska republika:
  1. Jan Kux (Masarykova univerzita, Brno)
    Banderovci na juznej Morave
  2. Helena Noskova (Ustav pro soudobe dejiny AV CR, Praha)
    Politicke procesy v severovychodnom pohranici Ciech a mytus o banderovcoch
  3. Jiri Plachy (Vojensky historicky ustav, Praha)
    V tieni UPA – cinnost polskeho protikomunistickeho podzemia v Ceskoslovensku
  • Slovensko:
  1. Stanislav Konecny (Spolocenskovedny ustav SAV, Kosice)
    Ukrajinske narodno-oslobodzovacie hnutie a Slovensko v najnovsich dejinach
  2. Jan Stajgl (Vojensky historicky ustav, Bratislava)
    Niekolko poznamok k pouzitiu ceskoslovenskej armady proti UPA v rokoch 1945 – 1947
  3. Alex Maskalik (Vojensky historicky ustav, Bratislava)
    Velitelsky zbor ceskoslovenskej armady pocas bojov s banderovcami
  4. Peter Micko (Ustav vedy a vyskumu Univerzity Mateja Bela, Banska Bystrica)
    Protibanderovske opatrenia a akcie armady a ZNB na Slovensku v roku 1947
  5. Andrea Nociarovova (Spolocenskovedny ustav SAV, Kosice)
    Likvidacia mensich skupin UPA-OUN na Slovensku v roku 1948
  6. Marek Syrny (Muzeum Slovenskeho narodneho povstania, Banska Bystrica)
    Vysetrovanie cinnosti UPA na Slovensku, resp. Ceskoslovensku v rokoch 1947 – 1948
  7. Mikulas Musinka (Asociacia ukrajinistov Slovenska, Presov)
    Velitel jednotky UPA Stepan Stebelskyj a jeho smrt v roku 1949
  8. Michal Smigel (Katedra historie FHV Univerzity Mateja Bela, Banska Bystrica)
    Banderovci – realne ohrozenie ci provokacia?
  9. Miroslav Kmet (Katedra historie FHV Univerzity Mateja Bela, Banska Bystrica)
    Literarne mystifikacie ukrajinskeho nacionalistickeho hnutia v Ceskoslovensku
  10. Miroslav Bural (Sprava narodneho parku Poloniny, Stakcin)
    Banderovci a Ulicska dolina na konci roka 1945 v spomienkach a faktoch
  11. Jana Sisjakova (Spolocenskovedny ustav SAV, Kosice)
    Banderovci verzus protizidovske nalady na Slovensku po druhej svetovej vojne
  12. Marian Gajdos (Spolocenskovedny ustav SAV, Kosice)
    Kosicka anabaza Volodymyra Scyhelskeho – „Burlaka“
  13. Alexander Musinka (Presovska univerzita, Presov)
    „Burlaka“ na internetovych serveroch

,

  1. #1 від Миколай в Червень 16th, 2008 - 23:25

    Чи плануэте опублiкувати матерiяли конференцii? Особливо цiкаво дiзнатися про дослiдження чехiв й словакiв. Адже, як писав пан В’ятрович, документи з архiвiв Чехii та Словаччини довгий час були поза увагою украiнських дослiдникiв. Також було б за доцiльне видати спiльний збiрник документiв по цiй темi.

(не буде опубліковано)
Підписатись на стрічку оновлення коментарів
  1. Трекбеків немає

SetPageWidth