Управління Служби безпеки України у Львівській області розглянуто відкритого листа, у якому громадськість висловила стурбованість проведенням конкурсних процедур з майбутнього будівництву конгрес-готелю у м. Львові на території історико-культурного ландшафтного комплексу «Цитадель», і надіслало відповідь депутату Львівської міськради Вірі Лясковській, - повідомляє ЗІК.
УСБ України у Львівській області вивчило документальні матеріали архівного фонду, що стосуються питань, порушених у відкритому листі громадськості, й за результатами досліджень підтвердило, що на території Львівської цитаделі убивали військовополонених та спалювали їхні тіла.
«На початку липня 1941 року німецьким військовим командуванням у центрі м. Львова, на території колишньої фортеці «Цитадель», був організований табір для розміщення військовополонених Червоної армії «Шталаг-328». Височина, де розташовувався табір, була огороджена колючим дротом в чотири ряди, поміж якої знаходились вартові приміщення. На території табору знаходились: трьохповерхова будівля, в якій утримувались військовополонені, табірна кухня, чотири башні каземати, плац, на якому здійснювались щоденні табірні шикування військовополонених та інші допоміжні споруди. Всі будівлі всередині табору також були огороджені колючим дротом в два ряди. Окрім того, всередині концтабору знаходилось багато «кліток» площею 100–200 кв.м., також огороджених колючим дротом, в яких утримувались радянські військовополонені. Охоронявся табір спеціальним вартовим полком №328.
З часу існування табору в ньому утримувались ув’язнені військовополонені Червоної армії (в т.ч. росіяни, українці, євреї та інші), а з 1942 по 1944 роки також військовополонені громадяни Франції, згодом, після капітуляції Італії – інтерновані італійські солдати та офіцери. Встановлено, що в таборі «Шталаг-328» утримувалось понад 284 тисячі в’язнів, з яких табірною адміністрацією шляхом розстрілів, навмисним розповсюдженням епідемічних захворювань, штучним голодом та катуваннями знищено понад 140 тисяч осіб.
До 1942 року комендантом табору був капітан Сідорен, якого згодом змінив майор Блот, а з 1942 року до весни 1944 року керівництво табірною адміністрацією здійснював майор Рох. Очолював табірну поліцію – Якушев Андрій Омелянович.
Встановлений внутрішній табірний режим був цілеспрямований на фізичне знищення військовополонених. Так, харчовий раціон полонених складався:
сніданок: дві склянки чорної кави та 100 г хліба з домішками тирси;
обід: порція зупи з овочевих відходів;
вечеря: кип’ячена вода та 50 г хліба, з домішками тирси.
Незважаючи на фізичну немічність та сильне виснаження військовополонених, німецьке військове командування примушувало їх працювати, а тих, хто не міг виконувати встановлені норми наглядачі піддавали тілесним покаранням. Частина військовослужбовців, була змушена шукати харчові відходи на звалищах або вдаватись до канібалізму, за що, згідно з наказом коменданта табору, карались розстрілом.
Проведеним вивченням документальних матеріалів встановлено, що військовополонені утримувались під відкритим небом або в камерах, які в зимовий період не опалювались. Серед ув’язнених навмисно розповсюджувались епідемії сипного тифу та дизентерії. Окрім того встановлено, що командування табору проводило розстріли військовополонених на території самого табору в спеціально відведених місцях, які посилено охоронялись табірною поліцією, де спалювали трупи вбитих. Крім того, полонених також вивозили в закритих автомобілях в Лисиничівський ліс, де в подальшому знищували.
З огляду на важливість для суспільства проблематики, відображеної у відкритому листі, надісланому на нашу адресу, із змістом нашої відповіді просимо ознайомити інших авторів звернення», – йдеться у відповіді УСБУ у Львівській області.
http://www.zik.com.ua/ua/news/2009/12/07/207517
фото upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/3/38/ …
