2-7 червня 2008 р.
9:00—18:00
приміщення Центру культури і мистецтв СБ України
(вул. Ірининська, 6, на розі із Володимирською, 33)
Вхід вільний
«УКРАЇНСЬКА ПОВСТАНСЬКА АРМІЯ: ІСТОРІЯ НЕСКОРЕНИХ»
Вперше в Україні: унікальна фотовиставка про УПА
Дана виставка є унікальним проектом, досі в Україні нічого подібного не було реалізовано. Загалом представлені близько півтисячі оригінальних фото, більшість з яких публікується вперше. Також на виставці вперше експонуватимуться документи з радянських та німецьких джерел та внутрішні документи Організації Українських Націоналістів та УПА.
Відвідувачі побачать такі раритети як фотографії групи вояків УПА з захопленим німецьким літаком та повстанців в підземній криївці (бункері) на Хмельниччині в 1950 році. Тема криївок детально досліджена в окремій частині виставки, включно з планами підземних «багатокімнатних квартир» та детальними інструкціями щоденного режиму життя під землею.
Виставка складається з 32 двометрових повноколірних банерів, кожен із яких представляє окремий розділ з історії УПА.
Авторами виставки є співробіники Центру досліджень визвольного руху: к.і.н. Володимир В’ятрович, директор ЦДВР, Роман Грицьків, Ігор Дерев’яний, Руслан Забілий , Петро Содоль. Дизайн виставки виконаний Ольгою Сало.
У 2008 році в рамках спільного проекту із СБ України та УІНП виставку доповнено унікальними світлинами із розсекречених архівів Служби безпеки України (додано 10 банерів) і спільно із СБ України та Українським інститутом національної пам’яті проводяться експозиції виставки по всій Україні.
Виставка — своєрідний пересувний музей — є інформаційною, а не пропагандистською зазначають їй автори: об’єктивна інформація представлена в яскравому та цікавому форматі, щоби відвідувачі змогли зробити власні висновки про цю сторінку історії України.
Виставка є складовою частиною проекту «УПА. Історія нескорених», в рамках якого видано також англо- та україномовні каталоги виставки, науково-популярну історію УПА (www.upa.in.ua), навчально-демонстраційний посібник для середньої школи та мультимедійний диск. Керівник проекту – к.і.н. В’ятрович Володимир, співробітник УІНП, радник голови СБ України з науково-дослідницької роботи.
Вперше виставку експонували у Києві 9-11 березня 2007 р. Доповнена унікальними світлинами із архівів СБУ виставка вперше презентувалася теж у Києві 27 травня 2008 р.
#1 від Павло в Червень 4th, 2008 - 11:18
Де можна переглянути матеріали виставки в інтернеті?
#2 від andrus в Червень 12th, 2008 - 23:25
Шановний Павле,
Переглянути фоторепортаж із виставки можна за адресою http://upa.in.ua/book/?p=109 Ця виставка відбуватиметься у всіх обласних центрах. На нашій веб-сторінці зокрема анонсуватиметься і дата приїзду “Історії нескорених” до Херсону. Крім того у нас можна придбати диск або книжку із фотографіями УПА — докладніше про це можемо домовитись за адресою cdvr_lviv@yahoo.com.
З повагою,
прес-секретар Центру досліджень визвольного руху
Андрій Шевців
#3 від Наталі в Червень 12th, 2008 - 23:59
Шановні організатори виставки!На вашому стенді є помилка. Це фотографія Шухевича (зображення збільшене і вирізане з оригіналу) у німецькій формі (під час перебування його в “Нахтігалі”) за підписом “Шухевич у лаві ДУМ”. Чи треба казати що такого роду матеріали треба перевіряти не раз чи два, а сім і вісім, бо приходять вивчати під мікроскопом ті кому муляє “героїзація” “бандитів”. І вже в інтернеті можна побачити “радощі” з цього приводу: http://varjag-2007.livejournal.com/245171.html?view=3486131#t3486131
Не треба дисредитувати саму ідею. Ще не завмерли наслідки фото з фонду Нансена на стендах про Голодомор, що дали багато підстав зтверджувати про фальсифікацію взагалі голоду на Україні.
#4 від наталя в Липень 1st, 2008 - 15:45
Проводимо дослідження розстрілу в’язнів Луцької тюрми 22-25 червня 1941р.Є свідчення очевидців про розстріл у цій тюрмі напередодні війни 800 оунівців, крім інших громадян.
Дуже велике прохання хто має інформацію про ці події пришліть, дуже цікавлять фото того періоду,можливо німецькі або з преси, архівні документи,карти та все інше.
#5 від andrus в Липень 7th, 2008 - 20:52
Шановна Наталi,
Фотографія розміщена на виставці «Українська Повстанська Армія: історія нескорених» за підписом «Роман Шухевич у лавах ДУН. 1941 р.» булa взята із книги: У лавах дружинників. Спогади учасників. Денвер, 1982. Упорядник Мирослав Кальба. – С. 89. Кілька примірників цього видання є в бібліотеці Центру досліджень визвольного руху (м. Львів, вул. Козельницька, 4, кім. 501).
З найкращими побажаннями,
прес-секретар
Центру досліджень визвольного руху
Андрій Шевців
8 063 628 68 39
#6 від Ігор в Липень 11th, 2008 - 14:09
Доброго дня, шановна Наталю.
Пише до Вас дослідник радянських репресій кінця червня 1941 р. у Львові Ігор.
Гадаю, загальна інформація Вам про тогочасні події відома. Кількість загиблих також можна встановити згідно даних наведених у книзі «Західноукраїнська трагедія. 1941» (Романів О., Федущак І. Західноукраїнська трагедія. 1941. Друге видання – Львів Нью-Йорк, 2003. – 431 с.) на стр. 61-63, 322-324 та 348-349. Також відомості про тогочасні події були надруковані у тогочасній газеті «Львівські щоденні вісті» у номерах за першу половину липня 1941 р. (ці матеріали передруковувалися у І томі Літопису нескореної України (Літопис нескореної України: Документи, матеріали, спогади. Кн. 1. Опоряд. Я. Лялька. – Львів, 1993. – 800 с.) та у газеті «Шлях перемоги» за 1960 рік).
Щодо Вашого питання: чи могли буди розстріляні 800 членів ОУН, то слід відтворити списки та переглянути кримінальні справи. Згідно офіційних даних жертви масових розстрілів у м. Луцьку склали 2754 особи (за німецькими даними), або 2000 (за радянськими даними); в інтернеті «гуляє» інформація про 3000 розстріляних (http://refer.org.ua/component/option,com_docman/task,doc_details/gid,7376/ ). Теоретично ця цифра може бути вірною, оскільки з другої половини 1940 р. основною мішенню НКВД стала ОУН. Проте практично це перевірити малоймовірно. Згідно з спецповідомленням № 85426 від 28 червня 1941 р. нач-ка в’язничного УНКВД УРСР кап. д/п Філіппова (цей документ опублікований в книзі Біласа І.Г. Репресивно-каральна система в Україні 1917-1953: суспільно-політичний та історико-правовий аналіз: у двох кн. Кн.2. – Київ,1994. – с. 236-238) всі облікові матеріали та особові справи в’язнів були спалені. Отже у Архіві управління СБ України Волинської обл. таких матеріалів немає. Також з вищенаведеного спецповідомлення відомо, що журнали обліку в’язнів були направлені до Києва. Це було зроблено згідно наказу Меркулова № 2445/М від 23 червня 1941 р.(цей документ можна знайти: Н. Мизак. За тебе, свята Україно. – С. 52., З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. – 1994 р. № 1. – с. 192., http://www.sbu.gov.ua/sbu/doccatalog/document?id=42927 ) Таким чином відновити списки можливо за матеріалами ГДА СБ України. Проте чи у цих матеріалах міститься інформація про приналежність в’язнів до ОУН невідомо.
Відомості про окремих членів ОУН розстріляних у Луцьку в кінці червня 1941 р. можна отримати з матеріалів до бібліографічного довідника, складеного О.Дарованцем, В.Морозом та В.Муравським. Ці матеріали склали додаток до 3-го видання книги П. Мірчука «Нарису історії ОУН 1920-1939 рр.» Київ: Українська видавнича спілка, 2007 р. – 1008 с.
Про запитувані Вами фотоматеріали мені нічого невідомо. У Архіві Центру досліджень визвольного руху (м. Львів, вул.. Козельницька, 4. т.(032)2994515) є фотоматеріали, що стосуються в’язниць у м. Львові цього періоду. Раджу Вам переглянути луцьку пресу за липень 1941 р. Німецька адміністрація використовувала матеріали масових розстрілів у антирадянській пропаганді. Німецькі кореспонденти були допущенні до в’язниць. Можливо такі матеріали є в Бундесархіві у Німеччині (можна до них звернутися від наукової інституції).
Ви пишете, що розстріли в’язнів відбувалися з 22 до 25 червня 1941 р. Проте слід розрізняти планомірні розстріли т.з. «в умовах воєнних дій» та інші. 22 червня насправді були розстріляні в’язні. Але це відбулося під час повстання в’язнів, що розпочалося внаслідок ранкового бомбардування люфтваффе, у зв’язку з чим частина в’язничного корпусу біла зруйнована. Щоб нейтралізувати повстання охорона в’язниці відкрили вогонь по в’язнях. Щойно 23 червня розпочалися планомірні розстріли, як наслідок вищевказаного наказу Меркулова про відбір в’язнів, що підлягають евакуації та розстрілу. В умовах наближення фронту, особливо небезпечних в’язнів почали розстрілювати за списками, котрі затверджували начальники обласних УНКВД та обл. прокурорами (згідно таких списків у Львові у в’язниці № 1 було розстріляно 721 в’язень протягом 26-28.06.41 р.). Отже лише з 23 червня 1941 р. розпочалися планомірні розстріли в’язнів як ініціатива місцевого начальства НКВД, підставою для цього був наказ Меркулова. І тривали вони до евакуації з міста підрозділів НКВД (у Львові, наприклад, це відбулося 28 червня 1941 р., відповідно до цього часу тривали розстріли). Щодо подій 22 червня, то це були вимушені дії в’язничної охорони, причиною яких було постання в’язнів. Такі події повторювалися й за інших умов та в інші періоди (згадаймо бодай найбільші повстання ҐУЛАҐу в 1953 та 1954 рр. у невоєнний період).
Бажаю Вам успіхів у Вашій роботі.
Якщо у Вас виникатимуть питання то пишіть мені на скриню ihorderevyanyy@upa.in.ua