Дописи з теґом ‘УПА’
Історики вітають першу спробу ФСБ розсекретити архівні матеріали про український визвольний рух
Додано в Релізи - 02.06.2008
Заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Владислав ВЕРСТЮК зазначив, що дана прес-конференція скликана у зв’язку із неординарною подією — публікацією на офіційному сайті Міністерства зовнішніх справ Російської федерації кількох розсекречених Архівом Федеральної служби безпеки документів про діяльність українського визвольного руху. Володимир В’ЯТРОВИЧ, к.і.н., начальник архівного відділу УІНП, радник голови СБ України з науково-дослідницької роботи відзначив, що тривала науково-дослідницька робота СБУ та відкриття доступу до секретних архівів отримали свій відголос і в Росії: ФСБ вперше розсекретила кілька документів про ОУН-УПА.
Володимир В’ятрович відкоментував оприлюднені документи:
«На жаль, перші із оприлюднених документів не є найцікавішими із тих, що містяться в архівах ФСБ, більшість із них побудована на вторинних джерелах інформації, проте навіть із них можемо дізнатися за що і проти кого боролися ОУН-УПА.
Зокрема, в опублікованих матеріалах є неодноразові згадки про німецьку репресивну політику щодо українських націоналістів, підтримку УПА місцевим населенням».
У Службі безпеки України відкрилась фотовиставка “УПА. Історія нескорених”
Додано в Новини - 27.05.2008
27 травня в Службі безпеки України відкрилась фотовиставка “Українська Повстанська Армія. Історія нескорених”. Виставка є спільним проектом Служби безпеки України та Центру досліджень визвольного руху, за сприяння Українського інституту національної пам’яті. В експозиції представлено понад півтисячі фотографій, документи з радянських та німецьких архівних джерел, внутрішні документи Організації Українських Націоналістів та УПА.
Унікальність фотовиставки у тому, що вона побудована на змістовній науково-джерельній базі з використанням фотоілюстративного та інформаційно-довідкового матеріалу і доносить до громадян цілісну та науково обґрунтовану картину Українського визвольного руху середини ХХ сторіччя.
До відкриття виставки Службою безпеки надруковано ілюстрований каталог “Українська Повстанська Армія: історія нескорених” (автори – співробітники Центру досліджень визвольного руху).
Анонс: оновлена виставка про УПА в Києві
Додано в Анонси - 26.05.2008
ВИСТАВКА «УКРАЇНСЬКА ПОВСТАНСЬКА АРМІЯ. ІСТОРІЯ НЕСКОРЕНИХ», ДОПОВНЕНА УНІКАЛЬНИМИ СВІТЛИНАМИ ІЗ АРХІВУ СБУ
відкриється в Києві в приміщенні Служби Безпеки
27 травня
вул.Володимирська, 33
поч. о 10:00
Вперше виставка презентувалася у Києві навесні 2007 року, проте сьогодні вона доповнена унікальними розсекреченими фотоматеріалами із архіву СБУ і в новому доповненому вигляді презентується вперше.
Читати повністю »
Роман Шухевич: політик
Додано в Новини - 11.05.2008
Володимир В’ятрович (Український інститут національної пам’яті)
Впродовж 1942-1943 років в середовищі українського визвольного руху сталися важливі кадрові зміни, що суттєво вплинули на його програму та методи боротьби.
До керма руху поступово приходило нове покоління революціонерів, яким було трохи більше двадцяти років. Серед не багатьох керівників, що залишилися на волі був Микола Лебедь, досвідчений конспіратор та революціонер, який після ув’язнення Бандери та Стецька став керівником підпілля.
Саме під його керівництвом проведено вкрай важливе та дуже важке переформатування організації до нових умов діяльності антинімецького підпілля. Цей процес проходив дуже важко, адже провідний актив організації, розгортаючи створення структур проголошеної 30 червня 1941 року держави, був деконспірований і через те значною мірою знищений гестапо.
Основу організації тепер становили молоді люди, більшість з яких не мала досвіду конспірації та підпільної діяльності польських часів.
Роман Шухевич: солдат
Додано в Новини - 11.05.2008
Володимир В’ятрович (Український інститут національної пам’яті)
1939 рік. Над Європою згущуються хмари майбутньої війни. Франція та Британія готові на будь-які компроміси з “біснуватим єфрейтором”, аби лише зберегти мир. Вони не просто мовчки не помічають розростання його впливів, вони своїми підписами в Мюнхені стають співучасниками його політики щодо Чехословаччини.
І все це, аби над Європою знов не залунали постріли війни. Проте вони все одно зазвучали, на колишній території тієї ж таки Чехословаччини, точніше на крайньому її сході — в краю, що став називатися Карпатська Україна. Стріляли українці, вояки “Карпатської січі”. Стріляли, обороняючи свою молоденьку та маленьку, проте свою Українську державу.
Стріляли в союзників Гітлера, вояків значно більшої та сильнішої технічно угорської армії. Їх спротив тривав недовго – декого вбили у боях, декого розстріляли на перевалах. На тих перевалах, які через майже сімдесят років намагаються прикрасити угорськими пам’ятниками.
Це був перший у Європі вияв збройного спротиву політиці Гітлера. Серед тих, хто піднявся на захист Карпатської України був і Роман Шухевич (під іменем “поручник Щука”), чий бізнес став вагомим вкладом у забезпечення січовиків зброєю.
Шухевич. Перший серед рівних
Додано в Новини - 02.05.2008
Володимир В’ятрович (Український Інститут Національної Пам’яті)
В радянські часи весь негатив у зображенні українського визвольного руху ОУН-УПА зосереджувався на одному імені – Бандера. Його іменем називали всіх учасників цього руху, на нього спрямовувались найбільші зусилля з дискредитації, він був уособленням всього зла українського націоналізму. Таким чином, пропагандисти СРСР по суті перетворили його в символ антирадянської боротьби. Інші провідні учасники руху залишалися в тіні.
Через те, коли минулого року патріотична громадськість розгорнула широку інформаційну кампанію з відзначення 100-літнього ювілею Романа Шухевича, супротивники виявилися не готовими до цього.
В перших публікаціях, спрямованих проти Шухевича, використовувалися виключно загальні пропагандистські заготовки радянської доби. Щойно згодом з’явилися окремі сюжети, присвячені вже спеціально Шухевичу. Їх основою був доволі стандартний посил: він – прислужник німців.
У країні, яка досі сприймає Другу світову війну у двоколірному висвітленні “наші та німці”, розвинути цілу інформаційну кампанію, спрямовану на дискредитацію Романа Шухевича, було неважко.
Людям, які не надто розбиралися у таких тонкощах, як різниця між Вермахтом та Абвером, які не помічали абсурдності в формулюванні “легіон СС “Нахтіґаль”, не обтяжували себе зайвим клопотом ознайомитися зі списками нагороджених німецьким Залізним хрестом і знають про неї в деталях завдяки російським серіалам, дуже легко було підсунути байки про “капітана СС”, “кавалера Залізного хреста”, “злочини “Нахтіґалю” у Львові”.
Проблема посилювалася тим, що ті, хто не сприймав закиди, від яких тхнуло радянською макулатурою 50-70-х років, не готові були вступати у дискусії через брак інформації.
Цей інформаційний вакуум не здатні були заповнити перевидані в Україні діаспорні видання: вони сприймалися як надмірно пафосні, та значною мірою вони такими й були, адже написані ще в 1950-1970-ті роки вони були інструментом у протистоянні радянській пропаганді.
Далеко не кожен був готовий присвятити час вивченню праць сучасних українських істориків, результатом яких є вкрай важливі, але малочитабельні монументальні збірники документів.
Тому, суспільні дискусії довкола місця і ролі Романа Шухевича в українській історії були доволі вбогими: з одного боку, стандартний набір звинувачень, з другого — зосередження виключно на їх спростуванні і майже жодного виходу поза ці рамки.
Не можна судити про певний історичний період чи робити висновки про конкретного діяча, виходячи виключно з реалій сьогодення. Таке явище має назву презентизм, і несумісне з методологією історичної науки.
Звичайно, в рамках сьогоднішніх “героїв від політики”, здатних лише тікати на лікарняний в критичні моменти, така людина як Шухевич – не формат: він радикал, нездатний на компроміси.
Не можна водночас вважати нормальними дії політиків, спрямовані виключно на самозабезпечення та розуміти жертовність тих, хто втрачав все за для своїх переконань.
Спробуємо абстрагуватись від сучасних понять про “перерозподіли ресурсів” та “боротьбу за електорат”, від переконання, що “все продається”, що “ідеологія політичної сили — це кілька кавалків списаного з Інтернету тексту”. Інший час, інші люди, інші мотиви, інші вчинки…
В Харкові під загрозою символ соборності боротьби УПА
Додано в Релізи - 17.04.2008
Заява з приводу анулювання Харківською Міською Радою дозволу на встановлення пам’ятного знаку в честь УПА
16 квітня на сесії Харківської Міської Ради депутати відмінили рішення № 371 від 30.09.1992 року, яким була дана згода на встановлення пам’ятного знаку на честь 50-річчя Української Повстанської Армії в Молодіжному парку Харкова. Міськрада обґрунтувала своє рішення низкою процедурних порушень.
Однак слід відзначити, що відповідно до Указу Президента України № 966/2007 «Про відзначення 65-ї річниці створення Української повстанської армії» органи державної влади повинні були «розробити за участю громадськості заходи щодо відзначення 14 жовтня 2007 року 65-ї річниці створення Української повстанської армії». Відтак Харківська Міська Рада, як орган місцевого самоврядування, сама ж і несе відповідальність за недогляди пов’язані із пам’ятним знаком в честь повстанців, оскільки саме вона й повинна була проводити відповідну роботу спрямовану на вшанування УПА.
Євреї в Українському Визвольному Русі
Додано в Релізи - 14.04.2008
14 квітня у Прес-центрі СБУ в рамках спільного з Українським інститутом національної пам’яті (УІНП) гуманітарного проекту відбулися чергові громадські історичні слухання «Євреї в українському визвольному русі».
Відкриваючи чергові Громадські історичні слухання, в.о. Голови СБ України Валентин Наливайченко наголосив на важливості порушеної сьогодні теми – спільної участі громадян різних національностей в Українському визвольному русі. «Ми розкриваємо сьогодні правдиві документи про те, як боролися разом українці та євреї після великого Голоду з тоталітаризмом і комуністичним режимом. Ця історична правда була брутально спотворена і міфологізована – у цьому полягає цинічний злочин КДБ СРСР з розпалювання неприродної ворожнечі між українським та єврейським народами. Цей міф, створюваний впродовж багатьох десятиліть, не має права на існування», – підкреслив В.Наливайченко.
Із доповідями виступили Володимир В’ятрович, к.і.н., радник Голови СБУ з науково-дослідної роботи, співробітник УІНП та Олександр Іщук, к.і.н., заступник начальника науково-видавничого відділу Галузевого державного архіву СБУ.
Символ визвольного руху Степан Бандера увійшов у десятку великих українців
Додано в Новини - 14.04.2008
А головний командир УПА Роман Шухевич - до трійки великих воєначальників
До списку ста Великих Українців ввійшли відомі діячі українського визвольного руху 20-50-х років ХХ століття. Це є важливими свідченням про незворотність змін ціннісних орієнтирів в українських громадян.
В першій десятці Степан Бандера - символ незламності боротьби за свободу та соборність, один із найбільш знаних у світі революціонерів ХХ століття. «Цей факт беззаперечно засвідчив загальнонаціональне визнання в українському суспільстві ролі визвольного руху, прапором якого був саме Степан Бандера. Головний Командир УПА Герой України Роман Шухевич удостоївся 12 позиції та замкнув трійку найпопулярніших воєначальників — поруч із Богданом Хмельницьким (перша десятка) та Іваном Мазепою (11 місце)» - відзначив Директор Центру досліджень визвольного руху Руслан ЗАБІЛИЙ.
Анонс: виставка про УПА відвідає Маріуполь
Додано в Анонси - 24.03.2008
25 березня в приміщенні Маріупольського міського краєзнавчого музею відбудеться прес-конференція на тему: «Українська Повстанська Армія: історія нескорених». Початок прес-конференції о 13:00.
В рамках прес-конференції заплановано виступ Голови Маріупольської міської організації ВУТ «Просвіта» ім. Т.Г.Шевченка Анатолія Мороза, а також виступи членів цієї організації, дослідників повстанського руху: Марії Уколової, Людмили Мечетної, Миколи Рудика, Миколи Ворожбита.
Під час прес-конференції відбудеться анонс фотовиставки «Українська Повстанська Армія: історія нескорених», яка розпочинає свою роботу 25 березня 2008 року в Маріупольському міському краєзнавчому музеї о 14:00 годині та триватиме до 01 квітня 2008 року.
